Олександр БАБЛЯК, керівник Центру кардіохірургії медичної мережі ДОБРОБУТ, доктор медичних наук
Кожна друга операція на серці у світі – це операція коронарного шунтування для лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС). Завдяки мініінвазивній методиці, розробленій нашою командою, 99 % таких втручань можна зробити без розрізу грудини.
Чому це небезпечно?
Ішемічна хвороба серця – це порушення кровопостачання міокарда, внаслідок якого клітини серцевого м’яза недоотримують або зовсім не отримують кисню. Кровотік у серцевому м’язі порушується через ураження звуження або навіть повне перекриття артерій серця. Зазвичай у цьому винні атеросклеротичні бляшки, які «осідають» на стінках судин. Навіть одне звуження в одній судині здатне призвести до тяжкого інфаркту.
Як попередити інфаркт?
Насправді все просто: регулярні візити до лікаря-кардіолога плюс уміння чути сигнали тіла.
Правильний чекап – це УЗД серця, електрокардіографія, стрес-тест (на біговій доріжці або велосипеді), ліпідний профіль крові для контролю дисліпідемії (порушень жирового обміну) та аналіз крові на глікований гемоглобін. Обстеження необхідно проходити раз на два роки у віці 35+ та щороку – у віці 55+.
Ключове в цьому переліку для виявлення ІХС – ліпідний профіль, він показує ризик утворення атеросклеротичних бляшок та стрес-тест (дає можливість перевірити серце під час фізичного навантаження). Якщо стрес-тест виявляє проблему, кардіолог спрямовує пацієнта на коронаровентрикулографію (селективну коронарографію) – інвазивне дослідження коронарних артерій, яке підтверджує або спростовує діагноз «ішемічна хвороба серця».
Важливий момент: в Україні, на жаль, нерідко зловживають таким діагнозом і ставлять його необґрунтовано. Чим це небезпечно? Тим, що багатьох абревіатура ІХС навіть не насторожує. А за такою легковажністю нескладно пропустити справді загрозливий стан. Якщо вам або комусь із рідних поставили діагноз «ішемічна хвороба серця», майте на увазі: все серйозно й потребує підтвердження.
Як уникнути тяжких наслідків?
ІХС – виліковне захворювання. На початкових стадіях ситуацію можна взяти під контроль: хвороба лікується зміною способу життя (не забуваймо, що у 80 % випадків причина проблем із серцем – неправильний спосіб життя) та медикаментозною терапією. Якщо ураження судин критичні, й кровотік суттєво ускладнений чи навіть зупинений, приймається рішення про стентування або коронарне шунтування.
Стентування – це малотравматична процедура, під час якої через артерію в руці або стегні у звужену судину серця вводиться стент, який, розкриваючись, розширює її просвіт. Але часто встановлення стентів неможливе або неефективне. Тоді на допомогу приходить кардіохірургія на відкритому серці.
Коронарне шунтування – це операція, в ході якої за допомогою нашитих шунтів, якими слугують судини самого пацієнта, кров спрямовується в обхід звужених ділянок артерій. І все – кровотік у міокарді відновлено, серце повертається до нормальної роботи, людина отримує нову якість життя.
У чому унікальність підходу лікування в ДОБРОБУТ?
Сьогодні команда кардіохірургів під керівництвом Олександра БАБЛЯКА розробила методику мініінвазивного багатосудинного коронарного шунтування. Для втручання вже не потрібно робити класичний 25-сантиметровий розріз грудної кістки. Достатньо розрізу 5 см між ребрами. У результаті вже одразу після реанімації пацієнти перестають почуватися тяжкохворими, активно відновлюються і за 4–5 днів їдуть додому. За два тижні лікарі вже дозволяють їм виходити на півдня на роботу, за місяць уже немає практично жодних обмежень.
Фактори ризику розвитку ішемічної хвороби серця
Будьте уважні!
Симптоми ішемічної хвороби серця часто маскуються під інші захворювання. Але є формула, яка однозначно свідчить про проблеми в серці: зв’язок нездужання з фізичним навантаженням. Якщо під час фізнавантаження є будь-який дискомфорт або біль, який минає у стані спокою, потрібно звернутися до кардіолога. Ішемічна хвороба серця (ІХС) може проявлятися аритмією, задишкою, а також пекучим болем у грудній клітці, або болем, який стискає чи, навпаки, розпирає.
При цьому інфаркт – це не обов’язково біль, а якщо й біль, то не обов’язково в грудній клітці. Перед нападом може боліти вухо. Або шия. Або зуби чи п’ята під час ходьби. А можуть, наприклад, непокоїти тільки слабкість та озноб. До речі, часті прояви інфаркту – нудота і блювота. Однак у будь-якому разі простежується зв’язок із фізичним навантаженням. І це головна підказка.
Якщо ви відчуваєте подібні симптоми, зверніться на консультацію до кардіолога медичної мережі «Добробут» за телефонами: 044/097 4952888.
Показання та протипоказання до проведення ліпосакції. Особливості підготовки до проведення ліпосакції колін, живота та інших зон. Правила проведення реабілітації.
Що таке коагулограма (гемостазіограма). Що показує розгорнута коагулограма. Коли необхідний аналіз крові на коагулограму. Скільки днів чекати на результати коагулограми
Чому відбувається затримка місячних. Гормональні причини, прийом антибіотиків, інфекційні захворювання і пухлинні патології. Що робити, якщо велика затримка місячних.
Цервіцит: визначення, причини, види. Ознаки вираженого цервіциту. Додаткові методи діагностики, тактика лікування. Чи можна вагітніти з діагнозом «помірний цервіцит».
