КТ органів грудної клітини

Комп’ютерна томографія грудної клітини – це один з найбільш інформативних методів візуалізації ребер, грудини, органів середостіння. На сьогодні її справделиво визнано золотим стандартом рентгенологічного дослідження.

Суть методу

Цей вид діагностики проводиться за допомогою сучасних високотехнологічних пристроїв – томографів. В основі методу закладена здатність рентгенівського випромінювання «гасити» свою інтенсивність при проходженні крізь тканини. В результаті комп’ютерної обробки отримують високоякісні, чіткі пошарові знімки досліджуваної зони, що дозволяють діагностувати патології бронхів, легень і серця, зміни з боку лімфатичних вузлів, судин, стравоходу і кісткових структур.

Комп’ютерна томографія легень та інших органів грудної клітини буває:

• традиційна (покрокова);
• спіральна (однозрізова і мультизрізова).

У першому випадку здійснюється сканування одного томографічного зрізу, а в другому отримують данні з усього досліджуваного органу. Спіральний різновид КТ дозволяє реконструювати і детально дослідити до 64 зрізів.

Коли призначають КТ органів грудної клітини і кому протипоказана ця діагностика

Показання до проведення КТ легенів:

• травми грудей;
• підготовка до хірургічного втручання;
• вади розвитку респіраторної або серцево-судинної системи;
• підозра на наявність рідини або спайок у плевральній порожнині;
• доброякісні та злоякісні новоутворення;
• хвороби інфекційно-запального характеру;
• лімфаденопатія нез’ясованого походження;
• уточнення наявності і локалізації вогнищ порожнин розпаду або відсіву;
• уточнення діагнозу в разі виявлення затемнень у ході рентгеноскопії;
• необхідність оцінки стану органів респіраторної системи за наявності плеврального випоту.

За наявності онкопроцесу комп’ютерна томографія легень у Києві допомагає:

• взнати точну локалізацію й розміри пухлин грудної клітини, середостіння;
• виявити приховані метастази;
• виключити рецидив пухлинного розростання після хірургічного лікування;
• оцінити ступінь поширення пухлини на сусідні області.

У ряді випадків діагностика може проводитися навіть хворим, підключеним до апарату штучної вентиляції легень.

Серед протипоказань:

• вагітність;
• алергія на контрастні речовини;
• деякі психічні розлади (клаустрофобія);
• м’язові спазми і судоми;
• цукровий діабет;
• ниркова недостатність.

Що потрібно знати пацієнту про проведення КТ грудної клітини

Спочатку фахівець проводить бесіду із пацієнтом, під час якої:

• переконується у відсутності протипоказань до проведення КТ;
• знайомить пацієнта з порядком проведення процедури;
• отримує на руки результати попередніх обстежень (за наявності);
• вводить контрастну речовину (за потреби).

Під час обстеження тіло пацієнта фіксується на спеціальному столі та переміщується в камеру томографа. Приблизна тривалість процедури – півгодини. Встановлена на комп’ютерну томографію легень ціна порівняно невисока, цю діагностику може пройти кожна людина з виявленими показаннями.

Важливо: включення датчиків апарату – сигнал для пацієнта, від якого вимагається не рухатись під час процедури. Якщо в процесі ваш стан погіршився або почався напад паніки – попросіть медперсонал припинити обстеження.

Пам’ятайте, що за чотири години перед проведенням КТ грудної клітини з контрастом не можна пити та їсти. Матерям, що годують груддю, не варто давати грудне молоко дитині протягом двох діб після процедури.

КТ органів грудної клітини – відповідальна діагностична процедура, тому проходьте її в професіоналів.

Автор статті: Ратушнюк Андрій Володимирович

Дата публікації: 19.12.2020

Список літератури

1. Rouprêt M, Babjuk M, Compérat E, et al. EAU Guidelines on Urothelial Carcinomas of the Upper Urinary Tract. In: EAU Guidelines. Edition presented at the EAU Annual Congress Stockholm 2014. ISBN 978-90- 79754-65-6.
2. Русаков И.Г., Быстрое А.А. Хирургическое лечение, химио- и иммунотерапия больных поверхностным раком мочевого пузыря. Практическая онкология № 4, 2003; С. 214-24.
3. Мартов А.Г., Ергаков Д.В., Байков Н.А., Поминальная В.М., Соломатов И.А. Трансуретральное удаление опухолей мочевого пузыря единым блоком // Онкоурология. 2015. Т. 1, № 1. С. 41–49.