Гідронефроз

Гідронефроз являє собою захворювання, яке характеризується стійким і прогресуючим розширенням чашково-мискової системи нирки, викликане порушенням прохідності сечоводу через звуження всередині просвіту або його зовнішнього здавлювання. Високий тиск, що створюється в мисках і чашечках, негативно впливає на функціональність нирки. Паренхіма стає тоншою і всередині неї погіршується кровотік, що в підсумку може призвести до загибелі нирки. Своєчасна операція дозволяє вилікувати гідронефроз і запобігти розвитку життєво погрожуючих ускладнень.

Причини розвитку гідронефрозу

Основна причина розвитку гідронефрозу — поява перешкод до нормального вироблення сечі нирками. Цьому можуть передувати такі чинники:

вроджені аномалії (нетипове розташування сечоводу, ниркових артерій або їх гілок);
перенесені операції на органах сечостатевої системи з формуванням рубців і спайок;
інфекційні та запальні ураження нирок, які сприяють порушенню структури органу;
порушення відтоку сечі в результаті дисфункції спинного мозку;
онкологічні захворювання органів малого таза (яєчників, шийки матки, передміхурової залози);
поява каменів у сечовивідних шляхах;
рубці на стінках ниркових канальців, утворені внаслідок травм;
спазм сечовивідних шляхів в результаті переохолодження, нервового напруження, сильного струсу внутрішніх органів після ДТП або падіння;
діагностований нефроптоз, при якому спостерігається опущення нирки й перегин сечоводу і т. д.

Лікування гідронефрозу

Лікування цього захворювання в Києві може бути консервативним і хірургічним. Виходячи зі стадії гідронефрозу, функціональності нирок, віку пацієнта, наявності супутніх хронічних захворювань та інших факторів, фахівець визначає тактику лікування. Медикаментозна терапія спрямована на усунення хворобливих відчуттів, запобігання розвитку інфекційних процесів і інших ускладнень. З цією метою призначаються антибіотики, протизапальні й уросептичні препарати.

Однак медикаментозна терапія не допоможе позбутися від першопричини патології, лікування передбачає оперативне втручання. Зараз існує велика кількість хірургічних методів лікування гідронефрозу. При цьому основна роль відводиться так званим «малоінвазивним» (малотравматичним) операціям, наприклад, лікування гідронефрозу за допомогою лапароскопії. Зокрема, лапароскопічна пієлопластика вже давно є «золотим стандартом» лікування гідронефрозу в Україні, викликаного звуженням тазово-сечовідного сегмента.

Основними показаннями до проведення лапароскопічної пієлопластики є:

порушення уродинаміки за даними екскреторної урографії;
зниження функції нирок на 10% і більше в динаміці;
витончення паренхіми нирки в порівнянні з віковою нормою;
збільшення передньо заднього розміру тазу при УЗД.

Протипоказаннями до лапароскопічної пластики тазово-сечовідного сегмента можуть бути:

наявність гострого інфекційного процесу;
хронічні захворювання в стадії декомпенсації;
період вагітності;
порушення згортання крові;
гостра глаукома.

Підготовка до операції

Перед операцією необхідно пройти консультацію декількох лікарів — уролога, терапевта, анестезіолога, а також інших лікарів, в разі потреби. Обов'язково варто повідомити лікаря про наявні алергічні реакції на препарати, а також про те, які ви приймаєте ліки, щоб уникнути ускладнень під час операції. Безпосередньо перед оперативним втручанням проводиться ретельна підготовка кишківника і можуть призначатися антибіотики широкого спектра дії для запобігання інфекційних ускладнень в післяопераційному періоді.

Хід операції

Хірургічне втручання проводиться під загальною анестезією. Операція виконується через невеликі проколи в черевній стінці, в які вводиться відеокамера і спеціальні хірургічні інструменти — троакари. За допомогою відеокамери хірург бачить операційне поле, збільшене в 10 раз. Далі в черевну порожнину накачується певний обсяг вуглекислого газу, який сприяє гарному огляду оперованої ділянки. При виконанні пластики по Андерсену-Хайнсу (найбільш поширена операція) видаляється тазово-сечовідний сегмент, нижче і вище обструкції, і між ними накладається анастомоз. В сечовід встановлюють стент — спеціальну гнучку трубку, яка забезпечує його прохідність. Стент зазвичай встановлюється на строк до місяця. На завершення оперативного втручання видаляються троакари й вуглекислий газ.

Реабілітаційний період займає, як правило, близько 4 тижнів. Протягом декількох місяців після операції рекомендується виключити важке фізичне навантаження і не підіймати предметів, що важать більше ніж 5 кг.

Вирішити питання лікування гідронефрозу в Києві ви можете, звернувшись в мережу медичних клінік Добробут. Ми використовуємо сучасне обладнання, забезпечимо індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Звертаючись до нас, ви гарантовано отримаєте вирішення проблеми, обслуговування високого рівня, інформаційну підтримку на всіх етапах лікування, і все це за доступними цінами в порівнянні з цінами по Україні.

Для того, щоб записатися на консультацію до фахівця або уточнити вартість послуг і ціни обстежень — зателефонуйте за телефонами нашого кол-центру в будь-який час доби!

Список літератури

National Kidney Foundation. Hydronephrosis. Published online, 12 June, 2020.
Abdurrahman Onen - Grading of Hydronephrosis: An Ongoing Challenge. Published online, 27 August 2020.
Hydronephrosis – Treatment. Published online, 11 July, 2018.