Опущенням матки вважається її неправильне розташування у тазовому просторі – нижче певних меж, ніж при анатомічній нормі. Вираженість патології буває різною: деяким пацієнткам допомагає гімнастика при опущенні матки, а в деяких розвиток опущення потребує радикальних заходів.
Нормальне розташування матки –між сечовим міхуром та прямою кишкою у просторі малого тазу, при цьому відстань від тазових стінок однакова. Допускаються несуттєві відхилення у розташуванні матки – вони залежать від того, наскільки заповнені сусідні сечовий міхур та пряма кишка.
Таке розташування підтримується і тонусом самої матки, і її топографічним взаємовідношенням із сусідніми органами та тканинами, а також пружністю тазового дна.
Спостерігають різні варіації опущення цього органа. Якщо його тіло та шийка опустились нижче природного рівня, але шийка не показується у статевій щілині при натужуванні, то це, власне, і є опущення. Якщо зміщення розвилось до такого ступеня, що за межі статевої щілини виходить частина матки – це вже випадіння. Патологія є неприємною ще й із тієї причини, що при ній розвивається зміщення піхви, а також прямої кишки та сечового міхура. Їхнє зміщення має значення для того, як лікувати опущення матки різного ступеня.
Якщо раніше опущення матки очікувалось у жінки у старшому віці (а саме після 50 років), то сьогодні його виявляють у кожної десятої жінки у віковій категорії до 30 років. Це створює проблематику не лише гінекологічну, але й психологічну. Близько 15% усіх пластичних операцій у гінекології виконують саме з приводу цієї нозології.
Чинників, які сприяють опущенню матки, дуже багато. Насамперед це анатомічні зсуви з боку тазового дна. Їх спричиняють:
Чинники, на тлі яких процес опущення матки прискорюється:
Якщо причини не усунути, то лікування опущення шийки матки та її тіла буде неефективним.
Клінічна симптоматика опущення матки:
Окрім описаних симптомів опущення матки, часто відзначається неможливість завагітніти, у кращому випадку вагітність настає при чисельних спробах.
Характерно, що опущення матки «запускає» ряд розладів з боку сечовидільної системи. У половини таких пацієнток спостерігається утруднення і/чи почастішання сечовипускання, нетримання сечі. Застій сечі провокує приєднання інфекційного агента, а це вже загрожує враженням сечовидільної системи. На нашому сайті https://www.dobrobut.com/ можна дізнатись детальніше про причини та наслідки опущення матки.
Проктологічні зсуви розвиваються у третини пацієнток. Це закрепи, нетримання калових мас та біологічного газу, при прогресуванні патології також приєднується інфекція, розвиваються запальні зміни у прямій кишці.
При подальшому прогресуванні статеві зносини стають неможливими через болючість та суто механічний чинник. Також може ускладнитись перебіг вагітності. Тому актуальним є питання, що робити при опущенні матки під час вагітності та після пологів.
Опущення матки неважко діагностувати при гінекологічному огляді пацієнтки за допомогою дзеркал. Під час нього жінка, яку оглядають, тужиться і напружує черевний перс, при цьому відзначається зміщення піхвових стінок і сусідніх органів (сечового міхура, прямої кишки).
Інструментальна та лабораторна діагностика проводиться для того, аби з’ясувати причини хвороби та обрати метод лікування – консервативний чи операцію при опущенні матки в жінок. Сама по собі патологія пригнічує жінок і вони можуть не звернути увагу нас супутні патології – їх теж виявляють під час додаткового обстеження. Важливими є такі методи:
Лікування опущення матки залежить від таких чинників:
Якщо опущення матки виникло недавно, воно несуттєве і проявляється лише при натужуванні пацієнтки, то його можна спробувати зупинити такими методами:
Якщо результат такого лікування не задовольняє, патологія прогресує далі і розвинулись ускладнення, пропонується оперативне втручання. Воно полягає у виконанні пластичних операцій, під час яких матка зміщується на свою фізіологічну позицію і закріплюється в ній, а також укріплюються фасції піхви, сечового міхура, тазового дна. При виконанні пластичних операцій використовують як власні, так і штучні гіпоалергенні тканини.
У ряді випадків проводять оперативне звуження піхви.
Якщо операція протипоказана (наприклад, у пацієнток похилого віку чи за наявності важких соматичних патологій), рекомендується використання піхвових тампонів, а також песаріїв – пристосувань, які при введенні у піхву протидіють опущенню матки. Песарій при ознаках опущення матки – ефективний, але симптоматичний метод лікування.
Пов'язані послуги:
Гінекологічний Check-up
Кольпоскопія
Що таке хвороба Боткіна, інкубаційний період. Симптоми гострого і хронічного гепатиту А. Загальні принципи лікування, профілактика зараження гепатитом А.
Основні види внутрішньоматкових спіралей – корисна інформація для жінок. Яку внутрішньоматкову спіраль вибрати – рекомендації лікаря. Протипоказання до встановлення внутрішньоматкової спіралі.
Ознаки відшарування нігтьової пластини. Ефективні препарати для лікування оніхолузису: системне та місцеве лікування. Тактика при захворюванні, визначення, який лікар лікує оніхолізис.