Причини, клінічні прояви, лікування екзофтальму у людини

Причини, ознаки, лікування екзофтальму у людини

Екзофтальм (або витрішкуватість) – це патологічне часткове зміщення одного чи обох очей із очниць назовні. Зазвичай захворювання сигналізує про якісь хвороби інших органів та систем (наприклад, це може бути витрішкуватість при захворюванні щитоподібної залози чи при виникненні пухлинного процесу в очниці).

При екзофтальмі очне яблуко зміщується вперед, але при цьому також може відбуватися зміщення трохи вбік. Розмір очного яблука лишається таким, як і був.

Найчастіше екзофтальм спостерігається при таких захворюваннях та патологічних станах, як:

• базедова хвороба (чи дифузний токсичний зоб) – так називають вузлове ураження щитоподібної залози;
• пухлини очниці;
• пухлини головного мозку (у тому числі метастатичні);
• травматичне пошкодження очниці з крововиливом в очне яблуко (одна з найчастіших причин одностороннього екзофтальму);
• травматичний перелом основи (нижньої ділянки) черепа;
• тромбоз (закупорювання згустком крові) судин головного мозку;
• аневризма судин головного мозку (одиничне чи множинне мішкоподібне випинання судинної стінки);
• запальне ураження кісткових та м’яких тканин очниці;
• запальне ураження придаткових пазух носа (лобних, гайморових, пазух решітчастої кістки);
• варикозне розширення вен очниці;
• трихінельоз (при міграції трихінел у м’які тканини очниці).

Односторонній екзофтальм у дитини чи дорослого свідчить про те, що зміни у тканинах, які оточують очне яблуко, настали швидко.

Як виявляється екзофтальм

Ознаки витрішкуватості у дітей та дорослих полягають не лише у зміщенні очного яблука вперед. Це також:

• погіршення рухливості очних яблук через патологічні зрушення в окорухових м’язах. При цьому розвиваються косоокість та двоїння в очах;
• кератопатія – дистрофічне ураження рогівки, яке характеризується її поступовим прогресуючим руйнуванням, а в подальшому – і приєднанням запального процесу. Кератопатія розвивається через те, що при випиранні ока повіки не змикаються, а тому не захищають рогівку від пилу та вітру, її зволоження стає неповноцінним;
• ознаки стискання зорового нерва.

Стискання зорового нерва – це найнесприятливіший стан, який може супроводжувати екзофтальм. Завдяки імпульсам, які проходять у зоровому нерві, у головному мозку «відображається» картинка побаченого. При сильному стисканні:

• зоровий нерв дуже швидко гине;
• настає повна сліпота.

Тому поява витрішкуватості (особливо якщо виражені симптоми набрякового екзофтальму – витрішкуватості, яка розвилась внаслідок набряку тканин) повинна викликати настороженість стосовно пошкодження зорового нерву.

Саме по собі випирання очного яблука може бути вираженим у різній мірі – від практично непомітного (визначається з допомогою спеціальних методів діагностики) до вираженого, коли при погляді мигцем на обличчя очне яблуко, що випирає (чи обидва), одразу ж звертає на себе увагу. Також екзофтальм може бути непоміченим, якщо у людини як варіант норми спостерігається глибоке розташування очних яблук.

За наявності екзофтальму для повноцінної діагностики захворювання слід враховувати зміни з боку інших органів та систем. Так, виявлення тахікардії, екзофтальму і тремору (тремтіння) сигналізує про те, що можливі ендокринологічні порушення – а саме тиреотоксикоз (збільшення вироблення гормонів щитоподібної залози).

Діагностика екзофтальму при тиреотоксикозі та інших хворобах

Важливо не лише зафіксувати факт витрішкуватості, але і встановити її ступінь. Для цього проводять екзофтальмометрію – за допомогою спеціальних офтальмологічних дзеркал оцінюють розташування очних яблук і ступінь їхнього зміщення. Діагностика екзофтальму при тиреотоксикозі чи інших захворюваннях суттєво не відрізняється.

При вираженому екзофтальмові проводять вивчення рогівки – оцінюють її:

• поверхню (рівна чи ні);
• наявність видимих пошкоджень;
• ступінь зволоження.

Для того, щоб уточнити зміни в очниці, які могли привести до екзофтальму, застосовують її дослідження з допомогою таких методів, як:

• комп’ютерна томографія;
• магнітно-резонансна томографія.

Найчастішою причиною витрішкуватості є ендокринні порушення – зокрема, з боку щитоподібної залози. Тому при екзофтальмі в обов’язковому порядкові проводять лабораторне визначення гормонів щитоподібної залози.

Лікування екзофтальму

Лікування екзофтальму у людини полягає у лікуванні патологічних симптомів, які викликали його:

• при запальному ураженні очниці призначають антибіотики і протизапальні засоби. У випадку утворення гною його видаляють хірургічним шляхом;
• при запальному ураженні придаткових пазух носа призначення ті самі, що і при запаленні м’яких і твердих тканин очниці;
• при онкологічних процесах метод лікування залежить від виду пухлини. Практикують хірургічне лікування, хіміотерапію, променеву терапію чи комбінацію цих методів;
• при тромбозі судин головного мозку призначають антикоагулянти та фібринолітики (засоби, які розчиняють кров’яний згусток);
• при ендокринних порушеннях проводять корекцію гормонів. Перед тим як лікувати ендокринний екзофтальм, ретельно перевіряють, чи немає іншої причини екзофтальму (наприклад, пухлини).

Якщо екзофтальм супроводжується порушеннями з боку рогівки, практикують:

• використання регенеруючих (тих, які сприяють загоєнню) мазей та гелів;
• тимчасове скріплення між собою повік до того моменту, поки рогівка не відновиться.

Якщо екзофтальм супроводжується вираженим стисканням очного нерва, то паралельно з лікуванням основного захворювання проводять хірургічне видалення жирової тканини очниці, аби зменшити тиск на нерв.

Більше про лікування екзофтальму ви можете дізнатись на нашому сайті https://www.dobrobut.com/. Але пам’ятайте, що це інформація для ознайомлення – лише висококваліфікований фахівець може призначити лікування (наприклад, краплі при пульсуючому екзофтальмі).

Пов'язані послуги:
Симптоми кон’юнктивіту у дітей
Причини появи мушок перед очима