24/7 Ми працюємо цілодобово

5288

Невідкладна допомога

Виявлення злоякісних пухлин з клітин ниркової тканини відбувається у 2-3% випадків від загальної кількості зареєстрованих онкологічних захворювань. Більш схильні до ризику люди у віковому діапазоні від 40 до 60 років, причому жінки хворіють у два рази рідше чоловічої частини населення.

Рак нирки: фактори ризику

Причини виникнення захворювання до кінця не виявлені, однак існують деякі закономірності, що підвищують ймовірність ризику, такі як:

  • порушення оптимального балансу статевих гормонів, зокрема естрогенів;
  • спадкові фактори, які проявляються наявністю сімейних форм захворювання;
  • професійна шкода – простежується зв'язок розвитку пухлин у людей, що працюють на виробництвах з коксовими з'єднаннями, азбестом, ароматичними амінами;
  • тривале протікання захворювань нирок, що мають запальний характер. Наявність в анамнезі людини доброякісних утворень або вроджених вад розвитку;
  • ожиріння – воно збільшує ризик на 20%;
  • тютюнопаління, яке в півтора рази підвищує ймовірність раку нирок;
  • серед жіночої частини населення після видалення матки ризик розвитку онкопроцесу в нирковій тканині підвищується у два рази.

Різновиди та метастазування

Новоутворення морфологічно поділяють на декілька форм:

  • світлоклітинний рак нирки – виживаність при цьому типі, як і при інших видах, залежить від ступеня захворювання. Це зростаюча пухлина, що має високий рівень кровопостачання. Вона спостерігається в 60-65% випадків;
  • хромофобная форма, або папілярний вид розвивається з клітин балії нирки, діагностується в 7-14% випадків;
  • плоскоклітинний рак нирки, що бере свій початок з коркового відділу збірних трубочок. Частота виявлення коливається в межах 4-10%;
  • онкоцитарна форма, виявляється у 2-5% випадків.
  • рак збірних протоків – онкопроцес, що розвивається з клітин ниркових канальців Белліні, його діагностують з частотою 1-2%.

Метастазування пухлини нирки відбувається двома способами:

  • системою лімфатичних судин, звідки метастази можуть проникати в лімфовузли, що оточують ворота нирок, розташовані навколо черевної аорти, нижньої порожнистої вени та параректально. У рідкісних випадках вони можуть проникати в лімфовузли середостіння та шиї;
  • кровоносними судинами, внаслідок чого пухлинні клітини потрапляють в тканини безлічі органів і систем.

Рак нирки: стадії

Крім патоморфологічної класифікації, існує поділ раку нирок за стадіями розвитку. Найбільш прийнятною для широкого кола буде класифікація стадійності онкологічного процесу, розроблена Робсоном в 1969 році, згідно з якою:

  • I стадія відзначається зростанням пухлини виключно в межах нирки, без порушення її капсули;
  • на II стадії процес охоплює ниркову капсулу, але не виходить за її межі;
  • III стадія може виявлятися двома способами: появою метастазів в місцевих лімфатичних вузлах або поширенням онкопроцесу на тканини ниркової та (або) нижньої порожнистої вени;
  • IV стадія діагностується, якщо виявлені метастази в далеко розташованих органах.

Рак нирки: симптоми

Тривалий період онкопроцес протікає в латентній формі, жодним чином не проявляючи себе. Перша симптоматика може з’явитися лише через 3-5 років, причому в 30% випадків пухлинний процес діагностується завдяки симптомам, які виникають від того, що віддалені органи уражені метастазами.

Клінічні ознаки захворювання можна поділити на дві основні групи: урологічні та неурологічні. Другі проявляють себе:

  • зниженою толерантністю до фізичних навантажень;
  • посиленням потовиділення;
  • підйомом температури тіла, переважно у вечірній час;
  • вираженими набряками ніг;
  • невмотивовано високим артеріальним тиском, пов'язаним з підвищенням рівня ангіотензину (ця речовина підсилено виробляється через ослаблений кровообіг ниркової тканини, оскільки її частково відбирає пухлина нирки).

З прогресуванням захворювання, на передній план виходить паранеопластичний синдром – комплекс клініко-лабораторних симптомів, які опосередковано показують наявність онкопроцесу. До них відносяться:

  • збільшення швидкості осідання еритроцитів у загальному аналізі крові;
  • тривала та постійно висока температура;
  • збільшена кількість еритроцитів;
  • підвищений рівень кальцію в крові;
  • неметастатична гепатомегалія.

Урологічні ознаки проявляються трьома класичними симптомами:

  • гематурією – домішкою крові в сечі. Для раку нирки характерним є її прояв на тлі повного благополуччя, часто спостерігається виділення у вигляді червоподібних згустків (за формою сечоводів). За інтенсивністю та тривалістю гематурія може бути найрізноманітнішою, вона часто самостійно припиняється та без лікування основної патології може поновитися;
  • больовими відчуттями в області проекції нирок, що спостерігаються у половини пацієнтів і характеризуються відчуттям тяжкості та дискомфортом в ділянці нирок. Через заткнення сечоводу згустком крові, може виникнути явище ниркової коліки;
  • пухлиноподібною ниркою – горбистим і щільним новоутворенням, яке вдається пропальпувати у 20% хворих.

Урологічна симптоматика раку нирки, як правило, є запізнілою – приблизно у третини хворих за наявності цих ознак виявляють метастази.

Діагностика пухлини нирки

Лабораторні дослідження відіграють важливу роль в діагностичному процесі, оскільки можуть опосередковано навести на діагноз або стати додатковим підтверджуючим фактором у його постановці. За допомогою аналізів можна дізнатися такі важливі показники, як:

  • ступінь працездатності нирок, який можна встановити за допомогою рівня креатиніну та сечовини в біохімічному аналізі крові;
  • дисбаланс мікро- та макроелементів, зокрема рівня кальцію;
  • високу швидкість осідання еритроцитів та їх збільшену кількість внаслідок розвитку паранеопластичного синдрому;
  • приховану гематурію (при оцінці аналізу сечі), оскільки не у всіх випадках вона може протікати явно та бути поміченою неозброєним оком.

Дослідження інструментальними методами грає вирішальну роль, оскільки вони допомагають візуалізувати патологічний процес в нирковій тканині.

Часто вживаним методом візуалізації є ультразвуковий скринінг-тест, який має високу діагностичну цінність, бо більше 40% злоякісних новоутворень нирок, що симптоматично виявляються, знаходять вже на етапі УЗД. Цей метод не завдає шкоди, швидкий у виконанні, не вимагає проведення неприємних або болісних маніпуляцій. Особливо цінним є проведення допплерографічного дослідження через те, що воно дозволяє визначити, наскільки сильно поширився пухлинний процес по ходу прилеглих судин.

Для діагностики пухлини нирки також використовуються класичні рентгенологічні методи із застосуваннями спеціальних медичних препаратів, що контрастують. До них відносяться:

  • екскреторна урографія – вона відображає змінені контури, деформування чашечно-лоханочної системи внаслідок проростання пухлини;
  • ниркова артеріографія – визначення дефектів наповнення ниркових артерій за типом «калюж» та «озер», також цей метод може використовуватися для передопераційної підготовки;
  • кавографія – дослідження нижньої порожнистої вени з введенням в неї контрастного медикаментозного засобу. Застосовується для визначення проростання пухлини в стінку та просвіт судини.

Актуальними є також дослідження магнітно-резонансним апаратом і комп'ютерним томографом, які дають дуже точну картину, додатково дозволяють виявити уражені метастазами структури організму.

Потрібно відрізнити пухлини нирки від таких патологій, як:

  • зачеревні новоутворення;
  • абсцес, карбункул нирки;
  • паранефрит;
  • туберкульозне ураження нирок;
  • сечокам'яна хвороба;
  • псевдопухлини;
  • полікістоз;
  • гідронефроз.

Рак нирки: лікування

Оперативне лікування онкології нирок можна поділити на радикальне та симптоматичне. До першого типу операцій відносяться:

  • розширена радикальна нефректомія – повноцінне видалення органу з включенням в обсяг операційного втручання видалення верхньої третини сечоводу, надниркової залози, насіннєвої вени та місцевих лімфатичних вузлів;
  • орган збережувальна нефротомія – її застосовують на початкових стадіях раку: вилучають нирку, в умовах зниженої температури оперують її та роблять зворотну трансплантацію.

Паліативним оперативним втручанням є проста нефротомія – видалення пухлини в максимально можливому обсязі. Це призводить до зменшення страждань пацієнта.

Додатково застосовують такі методи лікування, як:

  • хіміотерапія – вкрай мало ефективний спосіб при раку нирки, він застосовується як паліативна форма терапії або в комплексі з іншими методами;
  • гормонотерапія – блокування естрогенів за допомогою спеціальних препаратів-антагоністів, яке може гальмувати розвиток пухлини;
  • активна імунотерапія – стимулювання зростання та розмноження спеціальних імунокомпетентних клітин. Вона також застосовується у якості паліативної міри;
  • радіотерапія є також неефективною, тому її використовують як симптоматичну терапію.

Якщо лікарі вчасно розпізнали рак нирки, прогноз після видалення вкрай сприятливий. З погіршенням стану шанси стають значно нижче.

Важливо знати: навіть якщо була проведена вдала операція та хірурги радикально видалили рак нирки, метастази можуть з'явитися навіть через десятиліття після оперативного втручання.

Профілактика

Хоча спеціальних заходів, що запобігають розвитку захворювання, не існує, можна знизити ймовірність раку, взявши до уваги деякі моменти. Важливо:

  • побороти або не допускати у своєму житті згубних звичок, стежити за своєю вагою, займатися фізичною культурою та дотримуватися правильного режиму харчування;
  • підтримувати рівень тиску артеріальної крові в межах норми;
  • проводити щорічні обстеження, а за необхідності – звернутися до уролога за консультацією.

Головне пам'ятати, що рак нирок виліковний на перших стадіях, тому необхідно рано виявляти захворювання та ефективно з ним боротися. За підозри, необхідно відвідати фахівця.

Iнші статті
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон