24/7 Ми працюємо цілодобово

5288

Невідкладна допомога

Причини жіночого безпліддя, діагностика, методи лікування, ЕКЗ

Ступені чоловічого безпліддя, первинне і вторинне безпліддя у жінок

Безплідність – це нездатність особи репродуктивного віку зачати дитину. Пара вважається безплідною, якщо вагітність у жінки не настає протягом 12 місяців регулярного статевого життя без застосування засобів контрацепції. Тому звернутися до лікаря гінеколога в клініку лікування безпліддя слід уже через рік після безуспішних спроб зачати.

За даними ВООЗ, від безпліддя у світі страждає від 60 до 80 мільйонів осіб. У Росії близько 25% сімейних пар відчувають певні труднощі із зачаттям. За оцінкою 1997 року, від трьох до семи відсотків усіх гетеросексуальних пар не змогли вирішити проблему безпліддя. Статистика стверджує, що 20-30% випадків безпліддя обумовлені чоловічою інфертильністью, 20-35% – жіночою, а 25-40% пов'язані з «комбінованими» проблемами, коли «винуватцями» є обоє. У 10-20% випадків причини безпліддя не встановлені.

Багато форм безпліддя успішно лікується. Наприклад, так зване психологічне безпліддя лікується за допомогою спеціальних методик психоаналізу. Часто буває досить лише виявити й проаналізувати причини виникнення психологічної «заборони на вагітність».

Причини жіночого безпліддя

Серед причин безпліддя зустрічаються порушення в репродуктивній сфері, різні патологічні стани, гормональний дисбаланс в організмі. Найбільш поширеною причиною жіночої інфертильності є овуляторні проблеми, які, зазвичай, виявляються в порушенні менструального циклу. Чоловіче безпліддя найчастіше пов'язане з неповноцінністю сперматозоїдів.

Причини жіночого безпліддя:

  • відсутність овуляції, що унеможливлює зачаття;
  • порушення функції ендокринних залоз, що призводить до гормонального дисбалансу;
  • непрохідність маткових труб;
  • ендометріоз;
  • спайковий процес у малому тазі;
  • полікістоз яєчників;
  • патології матки (фіброма, міома, поліпи, ендометрит, інфантильна матка та інші);
  • алергічна реакція на сперму (імунологічне безпліддя);
  • психічна травма або фобії (психологічне безпліддя).

До факторів вторинного безпліддя відносяться:

  • перенесені гінекологічні операції;
  • ускладнення після абортів;
  • запальні захворювання органів малого тазу;
  • гормональні порушення;
  • вік;
  • неправильний спосіб життя.

Аналізи при діагнозі «безпліддя» у чоловіків

Виділяють два ступені чоловічого безпліддя. Безпліддя першого ступеня означає неможливість зачаття дитини протягом усього життя. Другий ступінь безпліддя буває в чоловіків, які втратили здатність мати дітей, але у яких вже є діти або партнерки раніше вагітніли від них.

Причини чоловічого безпліддя:

  1. Тестикулярні, при яких яєчки виробляють сперматозоїди в малій кількості і/або низької якості. Можливі причини: варикоцеле, генетичні дефекти, аномальний набір хромосом, синдром Клайнфельтера, крипторхізм, травма, водянка яєчка, ускладнення після паротиту, ідіопатична олігоспермія та інші.
  2. Претестикулярні, які викликані гормональним дисбалансом, деякими соматичними захворюваннями, шкідливими звичками: ожиріння, целіакія, наркотичні речовини, алкоголь, куріння, ліки,які впливають на сперматогенез (анаболічні стероїди, циметидин, спіронолактон, сульфасалазин), вік та інші фактори.
  3. Посттестикулярні, які знижують чоловічу фертильність через анатомічні особливості та проблеми з еякуляцією: простатит, ретроградна еякуляція, імпотенція і так далі.

Діагностика безпліддя починається з вивчення анамнезу та огляду пацієнта. Аналізи при діагнозі «безпліддя» у чоловіків включають: спермограму, гормональний та інфекційний скринінг, генетичне та імунологічне дослідження. Спермограма дозволяє визначити приблизну кількість нормальних сперматозоїдів та їхню рухомість.

Під час оцінки сперми використовують наступні терміни:

  • нормозооспермія – нормальні показники;
  • олігозооспермія – зменшення концентрації сперматозоїдів в спермі;
  • азооспермія – відсутність сперматозоїдів в спермі;
  • тератоспермія – кількість сперматозоїдів з нормальною морфологією менше 30%;
  • астенозооспермія – знижена рухливість сперматозоїдів (менше 25%).

Існують також різні комбінації цих станів, наприклад, тератоастенозооспермія, при якій переважають сперматозоїди з аномальною морфологією, а також знижена рухливість сперматозоїдів.

Лікування безпліддя

Метод лікування залежить від причини безпліддя. Так, при гормональних порушеннях призначають лікарські препарати для нормалізації гормонального фону. При деяких патологіях матки, непрохідності маткових труб консервативне лікування мало- або неефективне, тому показане хірургічне втручання. Діагностична лапароскопія при ознаках безпліддя у жінок допомагає не лише встановити причину патології, але й часто усунути її.

При психологічному безплідді результативні методи психоаналізу, арт-терапія, гіпноз. Як лікувати імунологічне безпліддя? Для зниження сенсибілізації використовують тимчасову кондом-терапію. Практикують імуносупресивну терапію, коли невеликі дози кортикостероїдів приймають курсом 2-3 місяці, а ударну дозу перед овуляцією.

Якщо після проведення консервативного лікування зачаття не відбулося, лікарі пропонують пройти процедуру запліднення in vitro (ЕКЗ)– досить ефективний мето. Або спробувати інші методики допоміжної репродуктивної технології. Завагітніти через ЕКЗ при трубному безплідді з першого разу виходить у 60% пацієнток, тобто більше половини безплідних пар стають батьками. Детальніше про цю процедуру читайте на нашому сайті Добробут.ком.

Пов'язані послуги:
Гінекологічний Check-up
Кольпоскопія

Iнші статті
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон