24/7 Ми працюємо цілодобово

5288

Невідкладна допомога

Пневмонія – види, причини, симптоми, основні принципи лікування

Клінічні ознаки і лікування пневмонії у дітей і дорослих

Захворювання дихальної системи – одна з найчастіших причин звернення до лікаря. Зазвичай все починається з банального ГРЗ, але в деяких ситуаціях інфекція прориває захисні бар'єри і проникає в нижні відділи дихальної системи – бронхи і легені. При ураженні останніх і розвиваються різні види пневмонії.

Класифікація

Існує багато класифікацій цього захворювання, проте кожна з них окремо не відображає всі потрібні лікарю деталі процесу. В основному використовують такий поділ, в якому враховуються умови виникнення інфекційного процесу, імунологічний стан організму і причини появи пневмонії. Відповідно до цих принципів хворобу ділять на:
  • позалікарняну (що виникла поза стінами медичного закладу);
  • нозокоміальну (що з'явилася внаслідок зараження, що стався всередині лікарні);
  • аспіраційну (викликана вдиханням будь–якої рідини або твердих тіл, які не повинні потрапити в дихальні шляхи в звичайних умовах);
  • пневмонію, що виникла на тлі імунодефіцитних станів (ВІЛ, вроджені імунодефіцити, пригнічення імунітету при медичних маніпуляціях).
Безпосередньо «винні» в розвитку пневмонії мікроорганізми, причому зазвичай це ті мікроби, які в нормальних умовах є в верхніх дихальних шляхах кожної людини. Найчастіше її викликають пневмококи або гемофільна паличка (до 60% випадків всіх захворювань), рідше – мікоплазми, легіонелли і хламідії (до 30%), досить рідко – золотистий стафілокок і мікроби з групи ентеробактерій.

Ознаки пневмонії

Підозрювати появу цього захворювання слід у всіх випадках лихоманки, яка поєднується з задишкою, кашлем, відходженням мокротиння і болями в грудях (останній симптом є не завжди). Після вивчення даних анамнезу, в якому часто виявляються фактори, здатні привести до розвитку пневмонії, пацієнта вислуховують і вистукують. При цьому виявляються характерні ознаки:
  • особливий звук (коробковий) над вогнищем ураження;
  • локальна поява бронхіального дихання там, де його не повинно бути;
  • хрипи і крепітація;
  • посилення бронхофонії, передачі звуку голосу на поверхню грудної клітки над вогнищем ураження.
У деяких випадках можлива наявність пневмонії без температури (у дітей і людей похилого віку це буває частіше) і без інших зовні помітних симптомів. У таких ситуаціях обов'язково проводиться рентгенологічне дослідження грудної клітини. Роблять його в двох проекціях, на знімку виявляються вогнищеві тіні різного розміру і розташування. Іноді в них відзначаються явища руйнування легеневої тканини, що свідчить про можливе стафілококове, ентеробактерне ураження легенів. Відзначимо, що «на рентген» зараз посилають всіх пацієнтів з підозрою на пневмонію. Крім цих даних проводяться і інші дослідження:
  • загальний і біохімічний аналізи крові;
  • газовий аналіз крові у хворих з дихальною недостатністю;
  • мікробіологічне дослідження мокротиння (проводять до початку прийому антибіотиків);
  • фібробронхоскопія.
В результаті лікар отримує повну інформацію про збудника хвороби, залучення в процес інших органів і може зробити прогноз результату.

Лікування пневмонії у дорослих і дітей

Легкі форми захворювання лікують амбулаторно, проте часом хворим потрібна госпіталізація. У стаціонар пацієнта поміщають при:
  • високій лихоманці (> 40ºС) або гіпотермії (<35,5ºС);
  • низькому артеріальному тиску – систолічний менше 95, диастолічний менше 60 мм рт. ст;
  • почастішанні пульсу до 125 ударів на хвилину і більше;
  • порушеннях свідомості;
  • наявності в лабораторних аналізах ознак тяжкого перебігу процесу;
  • розвитку ускладнень.
Свої зусилля лікар-пульмонолог направляє на повне видалення збудника пневмонії з легких, усунення симптомів захворювання, повернення до норми лабораторних показників і відновлення дихальної функції, профілактику ускладнень. Для цього методом вибору є антибіотикотерапія. Антибіотики при пневмонії застосовуються в легких випадках у вигляді таблеток або капсул, в важких використовують ін'єкційні форми препаратів. Лікування ними слід починати в перші 8 годин від початку захворювання. При більш пізньому початку антибіотикотерапії прогноз для одужання прогресивно знижується. Для лікування використовують найрізноманітніші препарати, починаючи з простого амоксициліну і закінчуючи фторхинолонами останнього покоління. Сайт https://www.dobrobut.com/ категорично не рекомендує намагатися лікувати пневмонію самостійно. Схеми правильного лікування відомі лише лікарю, і тільки він зможе проконтролювати динаміку процесу. Антибіотикотерапія є єдиним науково доведеним методом боротьби з інфекційним процесом в легенях. Однак при пневмонії призначають і інші групи препаратів, які самі по собі не знищують мікробів, але, як вважають багато лікарів, допомагають організму справитися з хворобою і запобігають розвитку ускладнень. До них відносяться антигістамінні препарати, вітаміни, біостимулятори та імуномодулятори. Такі призначення суперечать принципам доказової медицини, проте пацієнтам буде вкрай складно відмовитися від них. У медицині сильна традиційність і ці препарати призначають більше за звичкою. Єдина група ліків, призначення яких виправдано і науково обґрунтовано при пневмонії поряд з антибіотиками – жарознижуючі анальгетики. Але застосовувати їх потрібно обмежений період часу, поки температура не знизиться до стабільних показників і поки біль не вщухне до терпимого. Пневмонія – це серйозне захворювання, смертність від неї коливається між 1–3% у молодих здорових людей і 15–30% у літніх пацієнтів, особливо при наявності інших хвороб. Тому лікуванням її повинні займатися виключно фахівці.
Iнші статті
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон