5288

Невідкладна допомога

Визначення, причини, різновиди, ознаки та лікування паралічу

Причини, ознаки і лікування паралічу

Паралічом називають повну відсутність рухів, яка виникає через враження рухових шляхів нервової системи – сукупності її нервових структур, які відповідають за рухову активність. Згідно зі статистикою, найчастіше виникає параліч правої чи лівої сторони тіла після інсульту, з меншою частотою – параліч інших рухомих частин тіла (рук, ніг, гортані, діафрагми і т. д.).

Параліч буває:

  • функціональний – при цьому спостерігаються суто функціональні порушення з боку нервової системи, будова її структур не змінюється;
  • органічний – виникає на тлі анатомічних і морфологічних (на рівні тканин) змін у структурах нервової системи.

Функціональні паралічі у більшості випадків виникають через утворення так званої застійної ділянки гальмування в головному мозку, через що до м’язів не надходить команда, аби ті скорочувались.

Органічні паралічі формуються через те, що на нервову систему на її будь-якому рівні можуть діяти такі чинники, як:

  • деякі хімічні речовини (як приклад – ціаністий калій викликає параліч у людини);
  • деякі медичні препарати (як приклад – міорелаксанти вимикають діафрагму, це практикується при проведенні порожнинних операцій);
  • токсини (бактеріального та вірусного походження, виробничі, ті, які утворились внаслідок порушення обміну речовин чи розпаду тканин організму). Це універсальний чинник – він однаково може стати причиною виникнення паралічу ніг у дорослих, відсутності рухової активності діафрагми, паралічу гортані і так далі;
  • новоутворення (доброякісні та злоякісні, в тому числі метастатичні);
  • травма;
  • радіаційне опромінення;
  • переохолодження.

Класифікація паралічу

За своїм розвитком розрізняють гострий та в’ялий параліч. У першому випадку симптоматика наростає дуже швидко, у другому знерухомлення розвивається поступово.

За локалізацією ураження паралічі поділяють на:

  • центральні – виникають при ураженні спинного і головного мозку;
  • периферичні – утворюються через порушення з боку периферичної нервової системи (нервових закінчень, сплетінь, стовбурів).

Виділяють окремі типові види паралічу, які отримали власні назви. Це:

  • моноплегія – параліч зачіпає лише одну кінцівку (наприклад, прогресуючий параліч руки);
  • геміплегія – параліч зачіпає ліву чи праву половину тіла;
  • параплегія – при цьому відсутні рухи одночасно в обох руках чи в обох ногах;
  • тетраплегія – спостерігається параліч значної частини тіла (в тому числі верхніх та нижніх кінцівок);
  • офтальмоплегія – параліч м’язів, які забезпечують рухову активність очей.

При яких хворобах виникає параліч

Найчастіше параліч може спостерігатись при таких захворюваннях, як:

  • інсульт (параліч правої чи лівої сторони тіла після інсульту спостерігається, за різними даними, в 40-55% всіх клінічних випадків паралічу);
  • травма спинного мозку;
  • пошкодження великого нервового стовбура;
  • поліомієліт (ураження нервової системи поліовірусом);
  • бічний аміотрофічний склероз (прогресуюча дегенерація центральної нервової системи);
  • ботулізм (ураження центральної нервової системи клостридіями);
  • розсіяний склероз (руйнування структур ЦНС через збій імунної системи – лікування паралічу в цьому випадку пов’язане з лікуванням імунних збоїв);
  • синдром Гійєна-Барре (автоімунне ураження нервових закінчень);
  • кліщове ураження;
  • отруєння ртуттю, фосфорорганічними сполуками (в тому числі бойовими отруйними речовинами – такими як зарин, зоман, табун).

Ознаки бульбарного паралічу та інших видів патології

За ступенем розвитку ознак параліч буває:

  • частковий;
  • повний.

Якщо рухова активність відновилась, фіксують перехідний параліч, якщо ні – незворотній.

Якщо симптоматика зачіпає лише одну локацію, це непоширений параліч, якщо декілька – поширений. Часто вираженість наслідків паралічу не залежить від його поширеності. Так, наслідки спастичного паралічу гортані, які проявляються у вигляді ядухи, можуть бути критичнішими, аніж, наприклад, параліч обох рук та ніг.

Симптоматика паралічу залежить від його різновиду:

  • при враженні лицьового нерву з’являються сильні головні болі;
  • при бульбарному паралічі розвивається знерухомлення язика;
  • при паралічі діафрагми настає зупинка дихання;
  • при спастичному паралічі гортані настає спазм верхніх дихальних шляхів;
  • симптомами акушерського паралічу (Дюшена-Ерба) у дітей є звисання враженої руки

і так далі.

Лікування паралічу

Методи лікування цієї патології дуже різноманітні та залежать від чинників, які спровокували параліч.

В основі терапії – такі призначення:

  • постільний режим;
  • усунення причини, яка могла викликати параліч (пухлина, яка тисне на нервовий стовбур, інфекційний агент, нейротоксичні отрути і т.д.);
  • судинна терапія (наприклад, при ознаках бульбарного паралічу);
  • препарати, які покращують обмінні процеси в нервовій тканині (у тому числі вітамінотерапія);
  • спеціальна терапія, яка залежить від хвороби, що спровокувала параліч. Так, при паралічі Белла, який виникає при ураженні лицьового нерву, призначають саліцилати, кортикостероїдні препарати, при паралічі, який супроводжується підвищеним тонусом м’язів, вводять меліктан;
  • лікувальна фізкультура;
  • масаж.

Успіх лікування залежить не лише від лікарських препаратів, але й від немедикаментозних методів лікування паралічу – так, при застосуванні масажу для відновлення при паралічі ефективність лікування зростає на 25-40%. Також велике значення має догляд за такими хворими – профілактика пролежнів, застійної пневмонії і так далі.

На нашому сайті Добробут.ком ви отримаєте відповіді на конкретні питання з приводу паралічу – які методи дослідження застосовуються у діагностиці цієї патології, як лікувати частковий параліч нижніх кінцівок, яка профілактика бульбарного паралічу і так далі.

Пов'язані послуги:
Ортопедія і травматологія
Виклик бригади невідкладної допомоги

Iнші статті
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон