5288

Невідкладна допомога

Види некрозу, форми патології. Лікування некрозу м'яких тканин

Види, причини, симптоми і лікування некрозу м'яких тканин

Некрозом називають патологічний стан, для якого характерне припинення життєдіяльності клітин в м'яких тканинах під впливом хвороботворних мікроорганізмів. Таку патологію часто вважають критичною, вона вимагає повноцінного лікування в умовах стаціонару. Але перш ніж починати лікування некрозу м'яких тканин, проводять обстеження пацієнта і виявляють конкретний вид захворювання і причину його розвитку.

Класифікація некрозів

Виділяють дві форми некрозу:

  1. Сухий, або коагуляційний. Для нього буде характерним згортання білка і перетворення його в масу, ідентичну до сиру. Шкірні покриви в місці сухого некрозу матимуть сіро-жовтий відтінок і чітку межу патологічного процесу. При коагуляційному некрозі в тому місці, де проходить відторгнення загиблої тканини, утворюється виразка, що переходить у гнійник. Після розтину гнійного нариву формується свищ. Початкова стадія патології характеризується високою температурою тіла і порушенням роботи ураженого органа. Наприклад, ознаки гострого некрозу нирки включають в себе порушення відтоку сечі, а в деяких випадках повне припинення цього процесу.
  2. Вологий, або колікваційний. Основними його симптомами буде активне «набухання» м'яких тканин, розрідження їх у місцях повного змертвіння, утворення гнильного субстрату. Все це супроводжується вираженим запахом гнилого м'яса, причому від нього неможливо позбутися, навіть якщо проводяться всі медичні заходи. Найчастіше така форма патології розвивається в тканинах, багатих рідинами (шкірні покриви, головний мозок і так далі). Стрімкий розвиток патології може привести до ускладнень – наслідки некрозу головного мозку нерідко полягають у втраті пам'яті і основних умінь.

Окремо лікарі розглядають секвестр – це форма некрозу, притаманна кісткової тканині. Подібне може статися при прогресуючому остеомієліті (запалення кісткових тканин). У цьому випадку будь-які симптоми загибелі клітин будуть відсутні, поки не з'явиться гнійний нарив. Після його прориву формується свищ з гнійними виділеннями.

У діагностиці крім форм виділяють і види некрозу:

  1. Інфаркт – діагностується, якщо раптово припиняється кровопостачання конкретної ділянки внутрішнього органа. Наприклад, може бути виявлений некроз міокарда при інфаркті серця або ж ураження м'яких тканин головного мозку.
  2. Гангрена – стан, який розвивається після стрімкого некрозу і характеризується омертвінням шкірних покривів, м'язової тканини і слизових оболонок. Причини некрозу ділянки шкіри навколо рани можуть бути дуже різними (від неправильної обробки поверхні рани до її інфікування), але гангрена конкретної ділянки починається саме як наслідок розглянутого стану.
  3. Пролежні – виникають тільки у лежачих пацієнтів, за якими не здійснюється належний догляд.
  4. Аваскулярний, або асептичний. Такий вид класифікації стосується тільки некрозу голівки стегнової кістки. Найчастіше він діагностується при травмі цієї частини опорно-рухового апарату або на тлі закупорки тромбом дрібних артерій. Асептичний некроз голівки стегнової кістки відрізняється стрімким розвитком – перші його ознаки (сильний біль у проблемній області, неможливість самостійного пересування) інтенсивно виражені вже на третю добу.
  5. Фібриноїдний. Для некротичних змін буде характерним просочування патологічно змінених тканин фибрином. Нерідко такий вид захворювання діагностується в стінках кровоносних судин, а попередником його може стати атеросклероз.

Лікування некрозу

Захворювання успішно піддається лікуванню, але тільки якщо проводиться в медичній установі і при постійному контролі з боку фахівців. Загальні принципи терапії:

  1. Некроз зубів, щелепи, ясен діагностується швидко, тому що супроводжується сильними болями і вкрай неприємним запахом з ротової порожнини. Пацієнти, як правило, відразу звертаються за допомогою і тому лікування полягає в призначенні медикаментів – антибактеріальних препаратів, дезінфікуючих засобів. У деяких випадках стоматологам доводиться хірургічним шляхом видаляти вже некротизовані ділянки м'яких тканин.
  2. Змертвіння тканин внутрішніх органів нерідко діагностується вже на крайніх стадіях. Наприклад, симптоми некрозу підшлункової залози часто «змазані». Навіть при зверненні до лікаря хворому нерідко ставиться невірний діагноз, що загрожує загибеллю великої кількості клітин внутрішнього органу. Зазвичай некроз підшлункової залози лікується оперативним шляхом, але прогнози в цьому випадку можуть бути різні – від сприятливих (повне відновлення) до летального результату.
  3. Змертвіння кісткової тканини практично завжди потребує хірургічного втручання. Операція при некрозі тазостегнового суглоба, наприклад, полягає у видаленні проблемної ділянки і використанні ендопротеза. При своєчасній діагностиці таке лікування завжди має сприятливі прогнози.
  4. Стадії некрозу печінки – основний фактор вибору методу його лікування. Якщо на початковій стадії цілком допустима медикаментозна терапія, то при середній і важкій стадії розглядається тільки операція.

Консультацію з приводу того, як лікують некроз кишківника і які перші симптоми патології, можна отримати тільки у кваліфікованого лікаря. А записатися на прийом можна на нашому сайті Добробут.ком.

Iнші статті
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон