5288

Невідкладна допомога

Як впливають гормони на варикозну хворобу

Звернімо увагу на встановлені статистичні дані

Поширеність захворювань вен нижніх кінцівок серед жінок у середньому в 5 разів вища, аніж у чоловіків; щорічний приріст захворювання складає 2,6% у жінок та 1,9% у чоловіків; поширеність ознак ХВН у вагітних – до 70%; у 50% жінок під час першої вагітності відзначаються певні ознаки порушення венозного відтоку від ніг. Імовірність розвитку ХВН збільшується в 4,5 рази за наявності венозної патології у матері, в 3,5 рази при тривалій гормональній терапії, на 40% при повторній вагітності і в 2,6 рази після трьох вагітностей.

При слабкості венозної стінки, як правило, вродженої, і порушеної функції клапанного апарату виникає патологічне скидання крові з глибоких вен у поверхневі, що є основною причиною варикозного розширення вен. Велике значення в ураженні підшкірних вен мають особливості будови підшкірної клітковини кінцівки. У жінок з добре розвиненою, пухкою підшкірною клітковиною підшкірні вени часто бувають тонкостінними, звивистими. Нерівномірне вузлувате розширення тонких вен виникає внаслідок стискання їх сполучнотканинними перемичками, які розчленяють підшкірну основу на часточки. Відзначають можливість успадкування вказаної будови підшкірної клітковини, насамперед від матері і значно рідше від батька. Жінки мають генетичну схильність до розвитку варикозного розширення вен, захворювання відзначається у них в 4-5 разів частіше, ніж у чоловіків. Очевидно, вони є носіями «патологічного гена», і захворювання обов’язково проявиться в тому чи іншому поколінні. Цей ген є рецесивним, зчепленим з жіночою статтю, і його вплив може проявитись через декілька поколінь. Основний патологічний вплив цього гена проявляється у вродженому дефекті будови венозної стінки, зокрема її колагенового еластичного шару (співвідношенням колагенових та еластичних волокон). Такий дефект проявляється і в будові всієї сполучної тканини організму, оскільки колаген складає основу – «каркас» сполучної тканини, а проявитись це може далі у розвиткові таких захворювань, як ревматизм, остеохондроз, артрити та артрози, васкуліти. У людей з варикозною хворобою часто можна зустріти супутні захворювання, які мають ту саму природу виникнення: кили, геморой, плоскостопість. Необхідно ще відзначити і певні особливості анатомічної будови гомілок у жінок, менша м’язева маса і більша – жирової тканини, особливості будови фасціальних футлярів гомілки, що безпосередньо впливає на функціональне навантаження вен ніг, їхня стійкість до різноманітних перевантажень. Не останню роль відіграють і регулярні коливання гормонального фону.

Незважаючи на відсутність фундаментальних відмінностей, вени у чоловічому та жіночому організмі – у різних умовах. Гормональна секреція та її фізіологічні зміни (пов’язані з вагітністю, менструальним циклом) пояснюють, чому у віковий період від 20 до 35 років жінки страждають на варикозну хворобу в 6 разів частіше, ніж чоловіки. Це підтверджує той факт, що у 1% жінок з уперше виниклим варикозним розширенням підшкірних вен при вагітності захворюванню передували різноманітні порушення менструального циклу. Поява підшкірних вен пояснюється недостатнім вмістом в організмі естрогенів і переважанням гормонів жовтого тіла, які здійснюють розслабляючу дію на стінку вени. На роль гормонів вказує той факт, що перед менструацією жінки з варикозом скаржаться на біль в ногах і відчуття важкості, які після закінчення менструації значно зменшуються. Відчуття печії шкіри іноді відзначають жінки, у яких на ногах відзначаються судинні «зірочки».

Естрогенові і прогестеронові рецептори виявлені у венозних стінках репродуктивних органів – матки і грудних залоз. Проте прояви взаємодії між венами і гормонами виходять далеко за межі безпосередньої дії на гормональні рецептори вен:

  • Певні речовини, які звільнюються під дією статевих гормонів, можуть діяти на венозну стінку;
  • Стероїдні гормони можуть порушувати ріновагу в системі зсідання крові.

Інший чинник, пов’язаний з високою частотою гормональної терапії (у формі контрацептивів чи при замісній гормонотерапії) також відображає нові дані про вплив статевих гормонів на стінку ніг.

Ризик розвитку поверхневого і глибокого венозного рефлюксу (зворотного току крові) значно підвищується у жінок, які приймають гормональні контрацептиви;

Замісна терапія при менопаузі знижує ризик розвитку венозних порушень, здійснює позитивний вплив на шкірний та кістковий метаболізм, окрім того, значно знижує ризик тромботичних ускладнень.

Останнім часом гінекологи дуже часто направляють на консультацію до флеболога пацієнток, які приймають оральні конрацептиви і у яких відзначаються ознаки венозної недостатності ніг, коли вони не можуть адекватно оцінити вираженість і небезпеку венозної патології. З точки зору флеболога підбір методу контрацепції повинен носити зважений характер, фахівець повинен керуватись принципом «ризик-користь», а рішення повинно прийматись колегіально. З великої кількості наявних препаратів для гормональної контрацепції необхідно вибрати більш безпечні для судин.

Основні ефекти впливу гормонів на вени

ЕСТРОГЕНИ ПРОГЕСТЕРОН
Прямий ефект дії на рецептори -розширення судин

-потовщення венозної стінки через потовщення всіх шарів внаслідок відкладання імунних комплексів

- венозний застій наслідок розслабляючої дії на гладком’язеві волокна венозної стінки
Непрямі ефекти -регуляція глікемії (зниження толерантності до глюкози)

-регуляція ліпідов (підвищення у печінці синтезу ліпопротеїдів)
-зміна співвідношення факторів зсідання крові
-підвищення кількості фібриногену
-гіперагрегація тромбоцитів

-підвищення у печінці синтезу протеїнів системи зсідання крові

-зміна процесів фібринолізу

Що стосується ознак і проявів венозної недостатності, то за наявності лише певних скарг і нарікань прийом комбінованих оральних контрацептивів (КОК) можна поєднувати з курсом флеботропних препаратів. Коли відзначається наявність зміни шкірних судин (зірочки, сіточки) без ознак ураження поверхневих вен, що підтверджено УЗД, необхідно буде попередити пацієнтку про негативний і безпосередній вплив гормонів, які приймаються, на судини і можливе прогресування змін, але це буде лише ймовірністю. Враховуючи те, що такі зміни судин носять характер косметичного дефекту, вирішення питання про прийом КОК лежить на гінекологові і самій пацієнтці. Якщо виконано курс склеротерапії, обов’язковою буде рекомендація дотримання постійного, сезонного режиму компресійної терапії, без співвідношення з гормональною терапією.

Якщо ж у пацієнтки відзначається варикоз вен, то ця ситуація двояка. По-перше, згідно з останніми доказовими дослідженнями, варикозні вени не є протипоказанням до прийому КОК з різноманітними цілями. Однак цей факт не заперечує вираженого негативного впливу гормонів на вени, тобто вони можуть стимулювати прогресування захворювання. По-друге, наявність варикозних вен є показанням для хірургічного лікування, на тлі прийому КОК чи без нього. Тому в такій ситуації необхідно вирішувати первинну проблему – лікувати варикоз, а потім можна спокійно приймати КОК. Оцінка ризику застосування КОК повинна обов’язково включати і всебічну оцінку чинників ризику розвитку венозних чи тромботичних ускладнень, до яких належать вік, надмірна вага, паління, спадкова схильність, перенесені захворювання, множинні (3 і більше) чи часті вагітності, гінекологічний статус, особливості режиму життя та роботи. При будь-якому оперативному лікуванні виникає необхідність припинення, хоча б тимчасового, прийому гормональних препаратів. Окрім того, важливо врахувати вік пацієнтки, наявність супутніх показань для прийому гормональних препаратів, наприклад, необхідність замісної гормональної терапії (ЗГТ) у перед- і клімактеричному періоді, а також пологовий анамнез (кількість вагітностей та пологів) і подальші плани жінки стосовно потомства.

Найсерйознішими з ускладнень при прийомі контрацептивів можуть бути судинні ускладнення у вигляді тромбозів, причому їхнє формування дозозалежне. Чим більше естрогенів містить препарат, тим вищий ризик розвитку тромбозу. При прийомі деяких контрацептивів заборонене паління, воно викликає ризики розвитку інсультів та інфарктів, тому підбирати препарати необхідно з урахуванням шкідливих звичок жінки. Жінці, яка молодша 35 років і палить, можна користуватись комбінованими оральними контрацептивами. Якщо жінці 35 років чи більше і вона випалює < 15 цигарок на день, ці препарати їй зазвичай не рекомендують, якщо існують інші, доступні та прийнятні для неї методи контрацепції. Якщо жінці більше 35, вона випалює понад 15 цигарок на день – їй не можна користуватись комбінованими оральними контрацептивами, оскільки це небезпечно для її здоров’я, головним чином за рахунок ризику інфаркту міокарду та інсульту.

І все-таки оцінювати методи та режими контрацепції за наявності варикозу повинен гінеколог із врахуванням рекомендацій флеболога. У такій ситуації обов’язково треба здати аналізи на статеві гормони з визначенням гормонального фону, що дозволить раціонально підібрати препарат. Необхідними також будуть регулярні детальні огляди гінеколога і ретельне обстеження раз на рік, а також динамічні спостереження флеболога з контролем УЗ-картини. Перевагу слід надавати низькодозованим чи мікродозованим багатофазовим КОК, як містять прогестерони третього покоління.

Препарати нового покоління не тільки захищають жінку від незапланованої вагітності, але й сприятливо впливають на організм у цілому: викликають мало побічних реакцій, не порушують метаболізм ліпідів, не здійснюють вплив на масу тіла, не перешкоджають затримці рідини в організмі, не підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань, забезпечують адекватний контроль менструального циклу, а отже найменшу частоту порушень менструальної функції, усовують передменструальні симптоми і болі в дні місячних, здійснюють позитивний вплив на стан шкіри, ріст волосся, настрій і загальний стан здоров’я жінки.

Виходячи з вищесказаного, можна виділити такі види гормональної контрацепції, яким надається перевага при варикозі:

  1. Міні-пілі – це препарати, які містять мінідози гормонів. Обов’язковим є щоденний прийом у постійному режимі.
  2. Підшкірні імпланти – силіконові капсули, які містять гормони – гестагени. Вшиваються через невеликий розріз у передпліччі. Ефект триває 5 років.
  3. Гормональне кільце – для вагінального застосування, яке містить мікроскопічні дози гормонів. Вводиться 1 раз на місяць.
  4. Ін’єкційні препарати – прогестагени пролонгованої дії. Ефект зберігається впродовж 3 місяців. Ін’єкції необхідно повторювати кожні 8-12 тижнів.

Застосування оральних протизаплідних засобів за відсутності варикозної хвороби не може розцінюватись як чинник ризику її розвитку. Самі по собі жіночі статеві гормони не є причиною захворювання. Ці препарати можуть сприяти прогресуванню хвороби, яка вже є, і розвитку ускладнень, а також будуть значно знижувати ефективність лікування, яке проводиться, оскільки діють у протилежному напрямі стосовно венотоніків і засобів, що розріджують кров. Тому приймати рішення про використання саме цього методу контрацепції кожна жінка повинна сама після консультації фахівця і визначення наявності чинників ризику.

Якщо є спадкова схильність, а також інші чинники ризику варикозу (наприклад, стояча чи сидяча робота), то від прийому оральних гормонів краще утриматись, особливо за наявності альтернативи, а у випадках з методами контрацепції вона є завжди.

При варикозі, який вже наявний, рішення про призначення гормональних препаратів приймається лікарем. Самостійно призначати собі оральні контрацептиви в такому випадку строго протипоказано, бо різко підвищується ймовірність тромбоутворення у судинах нижніх кінцівок чи гемороїдальних венах.

Таким чином, протизаплідні таблетки при варикозі не повинні використовуватись для попередження небажаної вагітності, гормони можуть застосовуватись лише при лікуванні гінекологічної патології, якщо потенційна загроза від них перевищує наявні ризики. При вираженому варикозі лікування гормонами, як правило, взагалі не призначають, а якщо до нього і доводиться вдатись, то лише «під прикриттям» антиагрегантів та антикоагулянтів.

Контрацепція призначається із урахуванням багатьох зовнішніх та внутрішніх чинників, підбір здійснюється насамперед виходячи з віку. Однозначно, підбір препаратів для контрацепції залишається прерогативою гінекологів.

Препарати для підлітків (до 19 років)

Для дівчат підліткового віку основними до застосування є комбіновані оральні препарати, які містять мінімальні дози естрогенів і прогестеронів, так звані препарати третього покоління. Найбкращими для дівчат-підлітків є «Триквалар», «Тризистон», «Три-регол». Окрім того, можуть застосовуватись і однофазові препарати за типом «Марвелону», «Силесту», «Фемодену» чи «Мерсилону». Вони можуть відмінно відрегулювати перебіг менструації і вирівняють нестабільний цикл.

Препарати для молодих жінок

Препарати для жінок найбільш активного репродуктивного періоду від 19 до 33-35 років можуть бути застосовані у достатньо широкому діапазоні – їм можна застосовувати майже всі з відомих засобів контрацепції. Окрім оральних контрацептивних препаратів, у жінок цього віку можуть застосовуватись внутрішньоматкові спіралі, презервативи, ін’єкційні препарати для контрацепції. Окрім того, доведено, що протизаплідні препарати зазвичай застосовуються не лише для основного ефекту (попередження незапланованої вагітності), але й з лікувальною метою при таких захворюваннях, як вторинне безпліддя, онкологічна патологія, запальні процеси у статевій системі, а також вони допомагають вирівняти менструальний цикл.

Молодим жінкам для попередження небажаної вагітності найбільше рекомендуються препарати з мікродозами гормонів»: «Ярина», «Жанін», чи «Регулон».

Препарати після 35 років

Які з препаратів найбільше рекомендовані жінкам старше 35 років? Найчастіше лікарі говорять про те, що жінкам у цьому віці варто оберігатись від небажаної вагітності за допомогою внутрішньоматкових засобів, бо вже є велика кількість набутих захворювань, при яких гормональні препарати можуть бути протипоказані. Дуже складним є питання оральної контрацепції при патологіях шийки матки, ендметріозі, ендокринній патології – зайвій вазі, гіпертиреозі. цукровому діабеті. Окрім того, багато жінок палить, що також ускладнює підбір препаратів. Препарати можуть бути призначені лише при гарантованій відсутності того, що є хоча би найменшим протипоказанням.

У такому віці перевага надається комбінованій оральній контрацепції третього покоління і трьохфазним препаратам – «Три-регол», «Фемоден», «Тризистон», «Триквілар», «Силест», «Марвелон». Також цій групі пацієнток підійдуть препарати з малим вмістом гормонів, препарати «міні-пілі». Гормональна контрацепція поєднується з паралельним лікувальним ефектом сучасних оральних контрацептивів. Так, препарат «Фемулен» можна застосовувати при тромбофлебіті, раніше перенесених інсультах та інфарктах, гіпертонії, мігренеподібних головних болях і багатьох гінекологічних захворюваннях.

Препарати для жінок після 45 років

Після 45 років у багатьох жінок наступає другий виток сексуальності – тоді питання про вагітність постає не менш гостро, аніж у юному віці. Хоча в цьому віці функції власних яєчників починають поступово згасати, ймовірність небажаної вагітності різко знижується, але вона все одно цілком можлива. Багато жінок ще успішно овулюють і можуть завагітніти, виносити і народити, але зовсім не багато наважується на це. Вагітності у такому віці пов’язані з багатьма труднощами у плані здоров’я, може бути вже достатньо великий комплекс хронічних патологій у вигляді захворювань серця чи судин, проблем з нирками чи печінкою, проблемами в роботі репродуктивних органів. Ці ж захворювання можуть стати причиною протипоказань не лише для вагітності, але й для прийому оральних контрацептивів. Окрім того, перешкодою для призначення препаратів у цьому віці може стати паління жінки чи інші шкідливі звички. Зазвичай жінки після 40-45 років не планують вагітності і переривають її, що вкрай негативно відбивається на стані їхнього здоров’я. Медичні аборти у такому віці можуть мати вкрай негативні наслідки для здоров’я жінки. Можуть бути такі ускладнення, як міоми матки, розвиток онкологічних захворювань, важкий перебіг передклімаксу та клімаксу. Ймовірність розвитку таких захворювань робить питання контрацепції достатньо гострим. Протизаплідні препарати призначаються жінкам з метою не лише попередження вагітності, але й для профілактики і лікування остеопорозу, раку матки та яєчників.

У періоді після 45 років особливо правильним вважається призначення таких препаратів, як низькодозовані оральні таблетки, препарати міні-пілі, імпланти та ін’єкційні форми гормонів, які діють тривало. Препарати комбінованої оральної контрацепції заборонені у жінок, які старші 45 років, при палінні, при захворюваннях серця та судин (наприклад, тромбозах, інфарктах), при інсультах, цукровому діабеті, при проблемах з печінкою, при вираженому ожирінні.

Ми бажаємо вам міцного здоров’я. При виникненні питань, не соромлячись, звертайтесь до наших фахівців за консультацією, і вони професійно допоможуть з’ясувати ваші проблеми.


Статтю підготував лікар судинний хірург вищої категорії, лікар-флеболог Герасимов Володимир Володимирович.

Для отримання інформації про лікування і запису на прийом, телефонуйте за телефонами контакт-центру ММ «Добробут»:
044 495 2 888 або 097 495 2 888.



Прийом у флеболога
Варикоз під час вагітності

Iнші статті
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон