Гемоперикард: причини, симптоми, діагностика і лікування
Гемоперикард – небезпечний стан, який супроводжується крововиливом у порожнину перикарда і порушенням серцевої діяльності. Залежно від причини гемоперикард може бути травматичного і нетравматического генезу. Травматичний виникає внаслідок поранення грудної клітини, сильного удару в області серця, лікувальних (діагностичних) маніпуляцій, хірургічного втручання.
Причини нетравматичного гемоперикарду:
- інфаркт міокарда;
- розрив серцевої аневризми;
- пухлини перикарду і міокарду;
- гемофілія, геморагічний діатез;
- системні захворювання організму (червоний вовчак тощо).
До провокуючих чинників лікарі відносять вік старше 50 років, порушення згортання крові, патології судин, тривалу променеву терапію, тривалий прийом окремих лікарських засобів.
Класифікація гемоперикарду по МКХ – складна схема, в якій виділяють гострий перикардит та інші захворювання, що супроводжують патологію.
Клінічні ознаки гемоперикарду
Вираженість симптоматики залежить від об'єму крові, що знаходиться в області перикарду, і ступеня стиснення серця. Перші ознаки гемоперикарду підрозділяють на суб'єктивні й об'єктивні. До перших належать страх, неспокій, утруднене дихання, підвищене потовиділення, загальна слабкість.
Об'єктивні:
- тахікардія;
- зниження артеріального тиску (гіпотензія);
- синюшний колір шкіри;
- порушення свідомості;
- біль в області серця.
Скупчення в порожнині перикарда 400 мл крові і більше – вкрай небезпечний стан, який може спричинити зупинку серця. При стрімкому скупченні крові смерть настає протягом декількох хвилин після початку розвитку гемоперикарду.
Запишіться на консультацію до кардіолога і дізнайтеся про перші симптоми гострого гемоперикарду. Запис на нашому сайті Добробут.ком в цілодобовому режимі.
Діагностика гемоперикарду
Крім огляду хворого, вислуховування серцевих тонів і перкусії ділянки серця лікар призначить ряд додаткових досліджень, які допоможуть поставити діагноз і призначити курс лікування.
Діагностика гемоперикарду – додаткові методи обстеження: електрокардіограма, рентген грудної клітки, ехокардіографія, аналіз крові і сечі. В окремих випадках лікар може призначити діагностичну пункцію перикарда, біопсію, бактеріологічний (цитологічний) аналіз перикардіальної рідини.
Диференціальна діагностика хвороби проводиться з ексудативним перикардитом і гідроперикардитом.
Лікування при хронічному гемоперикарді
Основна мета лікування – усунення причин, що викликали патологію, зменшення тиску на серце і нормалізація серцевої діяльності.
Гостра форма вимагає хірургічного лікування. Об'єм оперативного втручання визначається тяжкістю травми.
Лікування при хронічному гемоперикарді – суворий постільний режим, призначення кровоспинних препаратів і засобів для підтримки роботи серця. За наявності інфекційного ураження призначаються антибіотики і протизапальні засоби. Хворому рекомендовано повноцінне низькокалорійне харчування з переважним вживанням овочів і фруктів. На груди лікарі рекомендують прикладати холодний компрес. Лікування проводиться під суворим контролем кардіолога.
Профілактика гемоперикарду полягає в запобіганні травм в області грудей, своєчасному лікуванні інфекційних захворювань і хвороб серцево-судинної системи.
Прогноз, зокрема гемоперикарду при гострому інфаркті міокарда, залежить від вчасно наданої медичної допомоги та строгому дотриманні рекомендацій лікаря на етапі одужання.
