24/7 Ми працюємо цілодобово
Сердце

Лікування гломерулонефриту. Гострий та хронічний Гломерулонефрит, діагностика, профілактика

Дата публікації: 2020-07-14

Гострий та хронічний гломерулонефрит: ознаки, діагностування, лікування

Діагностування, лікування гломерулонефриту та його профілактика – процес складний. Гломерулонефрит – це цілий комплекс захворювань, що характеризуються масовим ураженням важливих структур – ниркових клубочків. В основному процес запускається після стрептококової інфекції – навіть після банальної ангіни. У більшості випадків хвороба протікає у формі гострого гломерулонефриту, лікування котрого багато в чому залежить від адекватності лікування попередньої ангіни.

Будова нирки та різновиди гломерулонефриту

Нирка складається з маленьких часточок – великої кількості клубочків. У цих маленьких структурах рідина відфільтровується з крові в нирки, і так утворюється людська сеча. Під час розвитку гломерулонфриту правильний поетапний процес фільтрації ламається, тому що порушується проникність капілярів, які пронизують тканину нирок. Стінки маленьких і великих капілярів пошкоджені, в сечу безперешкодно проходять елементи крові (еритроцити, а також білкові фракції). А з іншого боку, хвора нирка на здатна, як раніше, виводити з організму зайву воду та токсичні продукти.

Серед захворювань нирок гломерулонефрит, його симптоми та лікування – найчастіше обговоювана клініцистами тема в нефрології.

Згідно з класифікацією, виділяють первинний гломерулонефрит, що розвивається в раніше невражених нирках, і вторинний, наслідок інших хвороб. Тривалість гострого процесу – від 1 до 4 тижнів, підгострого – пара місяців, хронічного – рік. Хронічний гломерулонефрит – один із найчастіших приводів для розвитку хронічної ниркової недостатності. Через її розвиток пацієнтам у складних і запущених випадках може бути потрібне проведення гемодіалізу, а в критичних ситуаціях – трансплантація нирки.

Гематурична форма гломерулонефриту проявляється величезною кількістю різноманітних елементів крові в сечі. Коли масово вражені судини клубочків – процес поширюється по всій нирці.

Причини захворювання

Поштовхом до розвитку гломерулонефриту можуть виступити групи чинників:

  1. Мікробні агенти (частіше стрептококової, рідше вірусної природи, ще рідше паразитарні). Інфекційнні агенти не напряму вражають клубочки нирок – процес має складну імунну природу. Це пояснення, чому гломерулонефрит настає не відразу, а через декілька тижнів від початку нозології.
  2. Отруйні речовини (побутові розчинники та барвники, неякісний алкоголь, наркотичні засоби, деякі види ліків) – як наслідок, настає гематуричний гломерулонефрит.
  3. Системні патології (насамперед вузликовий периартериїт, різні види васкулітів, системний аміоїдоз).
  4. Вроджені патології, коли насамперед вражаються нирки (хвороба Фабрі).

Симптоми гломерулонефриту

Гломерулонефрит має симптоматику не тільки з боку нирок. Перші дзвіночки – різке підвищення АТ, набряковість (показова для гострого гломерулонефриту з нефротичним синдромом у дітей), зниження об’єму сечі. Важливо бути пильним при появі перерахованої симптоматики після свіжої стрептококової ангіни. Адже після неї запускається гострий гломерулонефрит, діагностика якого полегшується наявністю ангіни в недавньому анамнезі.

Підтвердити діагноз допомагають інструментальні та лабораторні способи діагностування. Серед останніх загальний аналіз сечі – найбільш інформативний. При гломерулонефриті цей аналіз допомагає визначити в сечі білок (протеїнурія), еритроцити (гематурія, типова для гематуричної форми хронічного гломерулонефриту) та нетипові елементи (циліндурія). Дієвим допоміжним методом є біохімічний аналіз крові. З його допомогою при гломерулонефриті констатують дисбаланс різноманітних білкових фракцій у крові (так звана диспротеїнемія), іноді – збільшення кількості жирових фракцій (гіперліпідемія) та небілкового азоту (гіперазотемія).

Діагностика захворювання, види обстеження

Часто проявів гломерулонефриту для діагностики мало. Окрім розгорнутих біохімічних аналізів сечі та крові, з метою підтвердження діагнозу застосовують вимірювання клубочкової фільтрації та рівня креатиніну, роблять аналіз на наявність антистрептококових антитіл у крові (непрямий метод підтвердження хвороби). Інструментальні методи, які найчастіше використовуються у клініках для підтвердження діагнозу – радіонуклідна ренографія, реносцинтіграфія, УЗД, а також комп’ютерна томографія заочеревинного простору (там розташовані нирки). Полегшити діагностику допоможуть і прості, доступні всім методи обстеження, наприклад, регулярне вимірювання АТ – він може бути підвищений при гіпертонічній формі хронічного гломерулонефриту. Для верифікації діагнозу гломерулонефриту необхідне виконання біопсії нирки (інвазивний метод, коли хірургічним інструментом беруть маленький фрагмент тканини і досліджують під мікроскопом).

Латентний гломерулонефрит може проходити приховано, безсимптомно чи з мінімальним набором ознак.

Лікування гломерулонефриту

Лікування в більшості випадків складне і потребує госпіталізації. Призначається тривалий строгий постільний режим, а також дієта №7 (її традиційно призначають при патологіях нирок, в основі – виключення жирної, солоної, пряної, смаженої їжі).

Із лікарських засобів успішно застосовують антибіотики різних поколінь та імуносупресори. Доволі часто вражена нирка не справляється зі своїми обов’язками, і без гемодіалізу не обійтись. Спокійніше протікає хронічний гломерулонефрит, лікування його не потребує ударних доз антибіотиків.

Патологічний процес у найменших пацієнтів може протікати в’яло, іноді – атипово. Як лікувати гломерулонефрит у дітей, може озвучити виключно дитячий нефропатолог.

Профілактика гломерулонефриту в дорослих, дітей та вагітних

Цю хворобу простіше не допустити, аніж лікувати. За умови виникнення будь-яких стрептококових захворювань (інфікування шкіри, ангіна) надзвичайно важливо швидко і якісно їх вилікувати, щоб інфекція не встигла перейти на ниркові структури. Підкреслено несприятливий гломерулонефрит у вагітних, адже він здатен спровокувати передчасні пологи.

Корисну інформацію про симптоми, лікування і попередження цієї хвороби представлено на нашому сайті: Добробут.ком.

Пов'язані послуги:
Консультація уролога
Урологічний Check-up

Хочете отримати онлайн роз'яснення від лікаря ММ «Добробут»?

Завантажуйте наш додаток Google Play і App Store

Наші лікарі
Дивитись всіх лікарів 684
Божок Ольга Анатоліївна
Дитячий лікар

Божок Ольга Анатоліївна

Педіатр, сімейний лікар

6 років досвіду

Матейчук Альона Ярославівна

Матейчук Альона Ярославівна

Алерголог, лікар загальної практики - сімейний лікар

7 років досвіду

НАШІ СЕРТИФІКАТИ

Сертифікат № QIZ 804 468 C1
Сертифікат № QIZ 804 469 C1
Сертифікат № QIZ 804 470 C1
Сертифікат № QIZ 804 471 C1
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон
Iнші статті
Що лікує дитячий пульмонолог – інформація для батьків

З чим вести дитину до пульмонолога – основні скарги та симптоми. Як проходить прийом у спеціаліста. Діагностичні заходи. Методи лікування лікаря дитячого пульмонолога

Лікування мозолів та натоптишів. Сучасні методи терапії

Лікування мозолів та видалення натоптишів. Консервативні та радикальні методи лікування. Позбавлення від мозолів зі стрижнем. Сучасний метод – лазерна терапія.

Причини, форми та види дислалії, етапи корекції

Дислалія у дітей – що це за порушення, причини виникнення. Класифікація – види, форми дислалії. Особливості механічної та функціональної дислалії

Лікування кардіогенного шоку – долікарська допомога, медикаментозна терапія

Причини кардіогенного шоку. Основні симптоми та діагностичні заходи. Алгоритм невідкладної допомоги при кардіогенному шоку

Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон
Нам важлива ваша думка! Залиште, будь ласка, відгук про цю послугу!
Загальна думка:
згідно з 0 відгуками
Немає відгуків!

Відгуки пацієнтів

No results found.