Збудник, шляхи передачі, симптоми уреаплазмозу в чоловіків та жінок.

Симптоми уреаплазмозу в чоловіків та жінок. Лікування

Уреаплазмоз – інфекційне захворювання, викликане уреаплазмами – бактеріями, що заселяють статеві шляхи і сечовидільну систему. Лікуванням уреаплазмозу в жінок та чоловіків займаються венерологи, найчастіше він передається статевим шляхом.

Причини виникнення уреаплазмозу

Уреаплазми – різновид бактерій, які раніше вважались мікоплазмами, але потім виділили як окремий рід, бо вони здатні розщеплювати сечовину.

Виділені два види цього збудника – Ureaplasma parvum та Ureaplasma urealyticum (уреаплазма парвум та уреаплазма уреалітикум).

Мікроорганізм належить до умовно-патогенних. Це означає, що його виявляють у здорових людей без ознак патології, але за ряду обставин (наприклад при ослабленні захисних сил організму) він здатен стати патогенним і провокувати розвиток того чи іншого захворювання.

Шляхи зараження:

• дитини – від інфікованої матері під час пологів. Уреаплазми виявляють у новонароджених на зовнішніх статевих органах (в основному в дівчаток), а також у порожнині носоглотки;
• дорослих – при статевому контакті (генітальному, оральному, анальному).

Незахищений секс – найчастіша причина виникнення уреаплазмозу.

Збудника виявляють на зовнішніх статевих органах приблизно у третини новонароджених дівчаток, хлопчики заражаються значно рідше.

Діти, заражені від матерів під час пологів, нерідко позбуваються збудника шляхом самовилікування. Тому в шкільному віці зараженими виявляються лише 5-22% дітей. У статевозрілих захворюваність через статеві контакти зростає. Близько 50% жінок є носіями уреаплазми. Чоловіки уражені рідше.

Симптоми

Симптоми уреаплазмозу в чоловіків та жінок залежать від того, які органи уражає уреаплазма. Це такі ознаки:

• при уретритові (запаленні слизової оболонки сечовипускального каналу) – ріжучі болі та печія в уретрі, порушення сечовипускання;
• при циститові (запаленні слизової оболонки сечового міхура) – утруднене сечовипускання, різь під час сечовипускання, відчуття неповного спорожнення сечового міхура, болі внизу живота;
• при епідидиміті у чоловіків (запаленні придатків яєчок) – болі в яєчках, порушення статевої функції;
• при ендоцервіциті у жінок (запаленні слизової оболонки шийки матки) – болі внизу живота у спокої та при статевих зносинах, безбарвні чи жовтуваті виділення з піхви слизового характеру;
• при аднекситі у жінок (запаленні яєчників та труб) – болі внизу живота, виділення з піхви, порушення оваріально-менструального циклу.

При прогресуванні запального процесу, спровокованого уреаплазмами, незалежно від його локалізації спостерігаються:

• підвищення температури тіла;
• загальна слабкість, в'ялість;
• погіршення працездатності – як фізичної, так і інтелектуальної.

При уреаплазмозі у вагітних можливі:

• передчасне руйнування оболонок плоду;
• завмирання плоду під час його внутрішньоутробного розвитку;
• самовільне переривання вагітності (аборти, передчасні пологи).

Якщо у жінки виявлена уреаплазма при вагітності, необхідно негайно пройти курс лікування, аби вберегти майбутню дитину від зараження під час пологів.

Вивчається причетність уреаплазм до безпліддя у жінок. Виявлено, що після санації організму та ліквідації уреаплазм багато жінок змогли завагітніти.

У ряді випадків при уреаплазмозі вражаються інші органи та тканини. Найчастіше:

• вражається сполучна тканина;
• утворюється каміння у нирках;
• запалюються мозкові оболонки (розвивається менінгіт);
• вражається тканина легень.

Діагностика

Специфічних ознак уреаплазмозу немає, на основі скарг діагноз поставити важко. В основі діагностики захворювання лежать додаткові методи обстеження. Найінформативнішими методами діагностики уреаплазмозу є:

• бактеріологічне дослідження (посів на уреаплазму) – виконують посів біологічних виділень на поживні середовища, очікують росту колоній, за ними ідентифікують збудника;
• ПЛР-діагностика – метод вивчення полімеразної ланцюгової реакції. ДНК-діагностика (ПЛР) уреаплазмозу – передовий метод його виявлення. Він базується на вивченні ДНК у біологічному матеріалі;
• ІФА – імуноферментний аналіз;
• ПІФ – пряма імунофлюоресценція.

У нашій клініці також можна здати аналіз на уреаплазмоз. Досвідчені фахівці проведуть точну лабораторну діагностику цього захворювання.

Для виявлення патологічного процесу також застосовуються інструментальні методи діагностики:

• гістероскопія – огляд шийки матки та порожнини матки з допомогою гістероскопу;
• уретероскопія – огляд сечовипускального каналу з допомогою уретроскопу.

Як лікувати уреаплазмоз

Виявлення уреаплазми не є показанням до лікування. Його призначають за наявності клінічної симптоматики вказаних вище патологій – уретриту, ендоцервіциту та інших. Але слід пам’ятати, що збудниками цих захворювань можуть бути не лише уреаплазми, але й інші різновиди збудників.

Як лікувати уреаплазмоз? В основі його лікування – такі призначення:

• антибіотики. Застосовується комбінована терапія – декількома антибіотиками;
• імунокоректори;
• фізіотерапевтичні методи;
• санація зовнішніх статевих органів, піхви, шийки матки, а у дитини – шкірних покривів та слизових оболонок.

Схема лікування уреаплазмозу залежить від того, які органи уражені.

Профілактика

В основі профілактики уреаплазмозу:

• використання презервативів при випадкових статевих зв’язках, в ідеалі – відмова від таких зв’язків;
• неухильне дотримання принципів особистої гігієни;
• своєчасне лікування матері для попередження зараження дитини під час пологів.

На нашому сайті https://www.dobrobut.com/ ви можете отримати більше інформації про уреаплазмоз, а також записатись на консультацію до фахівців, вони дадуть відповідь на всі ваші питання – наприклад, що означає уреаплазма 10 в 10 ступені, які ризики при уреаплазмозі та інші.