Лікувальна суть тиреоїдектомії. Наслідки та альтернативи

Тиреоїдектомія: показання, методи проведення, наслідки

Щитоподібна залоза регулює велику кількість важливих процесів в органах і тканинах людського тіла – а отже, від її стану залежить самопочуття всього організму. Отже, питання, яким буде життя після тиреоїдектомії (тобто повного видалення залози), хвилює кожного пацієнта, який очікує на видалення цього органу хірургічним методом.

Існує два абсолютних показання для виконання тиреоїдектомії:

• злоякісне враження органу (рак, саркома і так далі);
• багатовузловий токсичний зоб (збільшення) щитовидки, коли зовсім не спостерігається здорової тканини, а отже, немає сенсу залишати повністю вражену патологічним процесом залозу.

Щитоподібна залоза виробляє гормони, які напряму відповідають за обмін речовин. Це:

• тироксин (регулює основний обмін речовин в організмі);
• трийодтиронін (як і тироксин, відповідає за основний обмін речовин в органах та тканинах);
• кальцитонін (тримає під контролем обмін кальцію і розвиток кісткової тканини, від цього чинника залежить, наприклад, наскільки вдало у вас зростуться кісткові уламки при переломах).

Відповідно, згадані гормони після видалення щитовидки в організмі не виробляються. Через це порушується основний обмін речовин, обмін кальцію та правильний розвиток кісткових структур. Тому хірурги намагаються, якщо це можливо, практикувати видалення частки щитоподібної залози, аби уникнути негативних наслідків, які стаються в результаті повного видалення органу.

Операція з приводу видалення щитоподібної залози

Розвиток новітніх методів лікування дозволяє щадити щитовидку – її видаляють повністю лише в тих випадках, коли вона повністю скомпрометована. Якщо спостерігається враження залози у вигляді осередків (вузлів), то від них намагаються позбавити пацієнта, не чіпаючи незмінені тканини. Наприклад, здійснюють видалення вузлів щитоподібної залози лазером.

Тиреоїдектомію проводять під загальним наркозом. Але деякі хірурги надають перевагу видаленню щитоподібної залози під місцевим знеболенням, аби уникнути деяких вкрай небажаних ускладнень.

Біля щитоподібної залози з обох боків симетрично проходить зворотній нерв, пошкодження якого спричинює зникнення голосу. Під місцевою анестезією пацієнт може відповідати на питання операційної бригади, що дозволяє контролювати, чи не зачепили під час оперативного втручання зворотній нерв. Але майстерність хірургів, яка зростає, та новітні методи оперативного втручання не залишають шансів для пошкодження зворотнього нерву і під час операції під загальним наркозом.

Якщо під час операції не спостерігалось форс-мажорів (наприклад вираженої кровотечі), то післеопераційний період минає без будь-яких специфічних особливостей. Можуть спостерігатись болі в горлі, набряклість м’яких тканин, тягнучий біль по задній поверхні шиї, але це звичні явища, які спостерігаються після тиреоїдектомії.

Часто пацієнти переживають за естетичну сторону і запитують, чи не буде помітним шов після операції з видалення щитоподібної залози. Особливо хвилюються жінки, які не люблять носити високі комірці. Правильно виконані розрізи шкіри та підлягаючих тканин, використання тонких хірургічних голок і ниток, акуратне накладання швів, наявність природніх складок шкіри на шиї сприяють тому, що рубець після тиреоїдектомії помітний, лише якщо до нього дуже уважно приглядатись, знаючи про тиреоїдектомію в минулому.

Наслідки повного видалення щитоподібної залози у жінок виявляються значно частіше, аніж у чоловіків. Тиреоїдектомія у представниць прекрасної половини людства призводить до того, що у них починають одна за одною виникати недуги репродуктивної системи зі всіма наслідками.

Альтернативи тиреоїдектомії

Щоб зберегти в організмі природнє джерело тироксину, трийодтироніну та кальцитоніну, хірурги виконують тиреоїдектомію лише у тих випадках, коли у залозі зовсім не залишилось здорових тканин. Якщо не виявлено онкологічного процесу, а діагностовано зоб (збільшення щитовидки), то практикують локальне видаленне зобу щитоподібної залози.

Якщо в органі виявлено доброякісні зміни тканин у вигляді вузлів (це підтверджується біопсією), то під час оперативного лікування їх акуратно вилущують. При цьому намагаються максимально пощадити незмінені тканини, які ще здатні послугувати для вироблення гормонів щитоподібної залози.

Замісна терапія після тиреоїдектомії

Оскільки гормони щитоподібної залози після її повного видалення вже не виробляються, необхідна замісна терапія. Тобто трийодтиронін та тироксин після видалення щитоподібної залози повинні безперебійно надходити ззовні у вигляді фармацевтичних препаратів. Інакше організм втратить контроль над обмінними процесами, який здійснювався завдяки цим гормонам.

Ясна річ, не виробляються і попередники гормонів щитовидки. Так, тиреоглобулін після видалення щитоподібної залози взагалі не визначається у крові, оскільки він продукується винятково «фабрикою» щитовидки.

Також після тотального видалення щитовидки необхідно слідкувати за рівнем тиреотропного гормону (ТТГ) в крові. Це гормон, який в нормі регулює діяльність щитоподібної залози, а виробляється він у гіпофізі (маленькій структурі, яка знаходиться в головному мозку). За відсутності щитовидки (зокрема, після тиреоїдектомії) ТТГ продовжує вироблятись, якщо гіпофіз працює справно. Норма ТТГ після операції сигналізує про ефективність замісної терапії. Адже якщо після тиреоїдектомії організм недоотримує препаратів, які заміняють трийодтиронін чи тироксин, то за принципом зворотного зв’язку рівень ТТГ зросте, щоб простимулювати вироблення гормонів щитовидки.

За умови розумного підходу життя після тиреоїдектомії, його рівень та якість не зміняться, якщо ви оберете грамотного лікаря, а він визначить тактику і стратегію медичного ведення вас як пацієнта.

Детальніше про всі нюанси тиреоїдектомії ви зможете дізнатись, відвідавши сайт нашого медичного центру Добробут.ком. В тому числі отримаєте достовірну інформацію, якою є вартість тиреоїдектомії.

Пов'язані послуги:
УЗД щитоподібної залози
Консультація онколога