Гіпогонадизм – це синдром, який характеризується гіпофункцією статевих залоз (гонад). Патологічні зміни викликані зниженням рівня вироблення статевих гормонів.
Характерними ознаками гіпогонадизму є недорозвинення органів репродуктивної системи. Ці аномалії часто супроводжують захворювання серцево-судинної системи та патології кісткової тканини. Зазвичай хвороба порушує метаболізм ліпідів і протеїнів, що провокує виснаження або ожиріння.
Гіпогонадизм у дітей призводить до відставання дитини у фізичному і статевому розвитку. У ряді випадків клінічна картина хвороби «розквітає» в підлітків у період, коли в нормі має розпочатися активне статеве дозрівання.
Гіпогонадизм у чоловіків буває первинним і вторинним. Якщо в пацієнта діагностовано проблеми з боку репродуктивної функції, то приблизно в половині випадків виявляється саме гіпогонадизм.
Розвиток первинного гіпогонадизму часто обумовлений дисфункцією яєчок на тлі патологічних змін на тканинному рівні. Гіпоплазія (недорозвинення) або аплазія є наслідком хромосомних порушень. Патологія проявляється різким дефіцитом або повною відсутністю вироблення тестостерону, внаслідок чого порушується формування первинних і вторинних статевих ознак.
Патології, що супроводжують вроджений первинний гіпогонадизм:
Патології, що викликають придбаний вторинний гіпогонадизм:
Вторинний гіпогонадизм пов’язаний з патологічними змінами в структурі гіпофіза або відділів гіпоталамуса, що відповідають за регуляцію функцій гіпофіза. Він також може бути вродженим або набутим.
Форми гіпогонадизму:
Зверніть увагу: При гіпогонадизмі у чоловіків можливе зменшення продукування сперми на тлі високого рівня тестостерону. У рідкісних випадках відзначається знижений рівень цього андрогену при нормальному рівні вироблення сім’яної рідини.
Розвиток синдрому у жінок обумовлений зниженням функціональної активності яєчників.
Первинний гіпогонадизм у жінок викликаний ранніми структурними порушеннями органів репродукції – гіпоплазією яєчників в ембріональному періоді або пошкодженням тканини незабаром після появи дівчинки на світ. Вкрай малий вміст естрогенів у крові викликає недорозвинення органів репродуктивної системи та молочних залоз, а також призводить до первинної аменореї. При істотній дисфункції яєчників у допубертатному періоді майже не розвиваються вторинні статеві ознаки.
Причини первинної форми синдрому:
Вторинний різновид синдрому викликається порушеннями з боку гіпоталамо-гіпофізарної системи. Як наслідок – припиняється утворення і виділення гонадотропінів (гормонів, що відповідають за регуляцію функцій яєчників) або спостерігається їх різкий дефіцит.
Можливі причини вторинного жіночого гіпогонадизму:
Розвиток синдрому в пубертатному періоді або по його закінченню призводить до атрофії тканин органів репродуктивної системи і припинення менструацій. Синдром є частою причиною того, що жінка не може завагітніти.
Базовим методом, який застосовується при лікуванні синдрому, є замісна терапія. Вона передбачає призначення пацієнту гормональних препаратів.
Консервативне лікування гіпогонадизму в хлопчиків і чоловіків – в компетенції спеціалістів-андрологів, у жінок патологією займаються гінекологи-ендокринологи.
Терапевтична тактика при гіпогонадизмі в кожному конкретному випадку суто індивідуальна. Лікар обов’язково враховує форму патології, вік пацієнта, наявність супутніх захворювань. Головним завданням терапії є попередження відставання в статевому дозріванні, а також профілактика безпліддя і злоякісного переродження яєчок.
Згідно з показаннями проводиться хірургічне втручання. Оперативне лікування наслідків гіпогонадизму може припускати трансплантацію тестикул, протезування яєчка (з метою усунення косметичного дефекту), а також пластику пеніса при його недорозвиненості.
Лікування первинного різновиду синдрому в жінок передбачає призначення етинілестрадіолу, а також протизаплідних таблеток, що містять гестагени та естрогени.
Дізнатися, де проводиться лікування гіпогонадизму, ви можете на нашому сайті: Добробут.ком.
Пов'язані послуги:
Консультація уролога
Гінекологічний Check-up
Отит у дорослих: основні симптоми, лікування та можливі ускладнення. Лікування отиту в дітей: особливості клінічних проявів, діагностика, лікування та профілактика
Чим паркінсонізм відрізняється від хвороби Паркінсона. Симптоми і ознаки, лікування паркінсонізму. Можливі ускладнення та профілактичні заходи.
Жовчнокам’яна хвороба: лікування без операції. Методи лікування – лікарська терапія, екстракорпоральна ударно-хвильова терапія. Дієта при жовчнокам’яній хворобі. Особливості хірургічного лікування
Симптоми сечокам’яної хвороби, етіологія захворювання. Як діагностують сечокам’яну хворобу. Методи лікування сечокам’яної хвороби у дітей і під час вагітності
