Парапроктит – це запалення тканин навколо прямої кишки, яке має гнійний характер. Причинами захворювання можуть стати травматичні маніпуляції в ділянці анального каналу, недотримання особистої гігієни та деякі захворювання – наприклад геморой або анальні тріщини. Парапроктит може проходити в гострій або хронічній формах. Залежно від того, наскільки міцний імунітет у людини, варіюються і розміри гнійного вогнища. Розташування парапроктиту також може бути різним – під шкірою промежини або між м'язами сідниці і промежини в глибоких шарах. Більш докладно про парапроктит можна дізнатися на нашому сайті https://www.dobrobut.com/.
Лікування гострого парапроктиту є тільки хірургічним і належить до категорії невідкладних. Значна увага приділяється анестезії – наркоз має бути повним, тому використовують епідуральну, маскову або внутрішньовенну анестезію.
Основними завданнями під час проведення операції є:
Гострий парапроктит, ціна операції якого залежить від ступеня запущеності захворювання, має сприятливі прогнози. Але одужання можливе тільки в тому разі, якщо в ході хірургічного втручання було ліквідовано зв'язок крипти та гнійного ходу з кишкою.
Ця операція належить до категорії складних, особливу проблему при цьому становить високе розташування гнійного ходу, що зазвичай буває при ішіоректальному парапроктиті.
В післяопераційному періоді хворому рекомендується цілий комплекс заходів.
Гострий парапроктит після операції потребує уважного ставлення – загоєння рани має бути повним, в іншому разі утворюється свищ, який зумовить погіршення стану хворого.
Хронічний парапроктит завжди є наслідком гострої форми перебігу захворювання. Для нього характерне утворення свища (в деяких випадках їх може бути кілька). Операція на хронічний парапроктит є єдиним можливим методом лікування. Терапевтичні засоби підходять тільки тоді, коли є протипоказання до проведення хірургічного втручання.
Якщо діагностовано хронічний гнійний парапроктит, то лікування повинне розпочинатися з розкриття абсцесу та повного його очищення. Тільки після цього лікар може братися до основної операції з висіченням і подальшим ушиванням свища.
Лікування парапроктиту після операції полягає в щоденних перев'язках із використанням антисептиків та антибіотиків (якщо розвинувся запальний процес) і призначенні дієти для розм'якшення калу, яка запобігатиме появі закрепів.
Гострий і хронічний парапроктит доволі рідко трапляється в дитячому віці, але такі випадки медицині відомі. Захворювання може бути вродженим або набутим, симптоми будуть однаковими для всіх видів цієї патології. У хворої дитини діагностують:
Парапроктит у дітей лікується шляхом оперативного втручання, але в деяких випадках може знадобитися і комбіноване лікування. Наприклад, у разі хронічної форми захворювання необхідно проводити профілактику інфікування – шкіра навколо заднього проходу повинна часто оброблятися антисептичними засобами, щодня потрібно купати дитину в слабкому розчині марганцівки. Такі заходи часто призначаються у разі діагностування хронічного парапроктиту у немовляти, оскільки хірургічне лікування у такому разі відкладається до моменту повного формування свища, тобто до 2-х років життя малюка.
Догляд за дітьми в післяопераційному періоді не відрізняється від догляду за дорослими пацієнтами. Парапроктит після операції вимагає регулярного проведення очищувальних процедур, зміцнення імунітету хворого та призначення раціону харчування.
Багато хто цікавиться, як лікувати парапроктит у домашніх умовах. Однак якщо діагностовано гострий парапроктит, лікування буде тільки операційним. Хворі повинні знати деякі особливості лікування цього захворювання.
Ще раз наголосимо: лікування парапроктиту без операції неможливе! Тільки звернення по кваліфіковану медичну допомогу дає можливість лікарям робити сприятливі прогнози.
Пов'язані послуги:
Прийом у проктолога
Хірургічні операції
Скільки коштує МРТ хребта. Що потрібно знати про найкращий метод сучасної діагностики захворювань хребта. МРТ поперекового відділу хребта: показання, рекомендації фахівців, результати
Що таке дискінезія жовчовивідних шляхів. Причини розвитку. Клінічна картина різних видів дискінезій. Загальні принципи лікування, рекомендації з харчування хворих. Народні методи лікування.
Що таке вульвіт. Причини вульвіту в дитини та дорослої жінки. Симптоми. Місцеве та загальне лікування, препарати від алергічного вульвіту та інших видів запалення зовнішніх статевих органів.