Клінічний перебіг гострого апендициту у дітей тяжчий, аніж у дорослих. Гострий апендицит доволі складно діагностувати, після нього швидше розвиваються ускладнення. Тому при перших болях у животі необхідно звертатися до лікаря. Про особливості виникнення гострого апендициту у дітей, симптоми та лікування захворювання – у статті лікаря, дитячого хірурга вищої категорії ММ «Добробут» Висоцького Ігоря Анатолійовича.
Гострий апендицит є запаленням червоподібного відростка сліпої кишки (апендикса). Це найпоширеніше захворювання у дітей, що вимагає невідкладної хірургічної допомоги. На гострий апендицит можуть страждати діти різного віку. Доволі рідко захворювання зустрічається у малюків до року завдяки анатомо-фізіологічним особливостям будови апендикса й характеру харчування (рідка їжа). Найчастіше апендицит діагностується у віці 8-12 років.
Клінічна картина гострого апендициту в дітей залежить від індивідуальної реакції організму, анатомічних особливостей розташування апендикса та віку дитини. Діагностувати апендицит у малюків доволі складно, особливо у ранньому віці. Це пояснюється тим, що дітки ще не можуть чітко сформулювати свої скарги, зрозуміло висловити свою реакцію при обстеженні та маніпуляціях лікаря. Тому важливо, щоб лікар-хірург досконало володів методикою обстеження, мав достатній досвід діагностики й лікування захворювання, а також міг налагодити довірчий контакт із дитиною.
Гострий апендицит у дітей лікується тільки оперативно. Рішення щодо проведення операції приймається після додаткового обстеження дитини, а власне втручанню передує передопераційна підготовка.
Відомі відкриті (класичні) та лапароскопічні (малоінвазивні) методики проведення операцій. Золотим стандартом при лікуванні гострого апендициту та його ускладнень у всьому світі наразі є лапароскопічні операції. Малоінвазивні методики дозволяють значно скоротити терміни лікування, є найменш травматичними, помітно знижують ризик розвитку спайкової хвороби, мають інші переваги.
Період відновлення триває один-два місяці й залежить від методу хірургічного лікування, форми гострого апендициту та ступеня ускладнень. У післяопераційний період можливе застосування антибактеріальної, дезінтоксикаційної, знеболювальної фізіотерапії. Для профілактики ускладнень у період реабілітації рекомендується обмежувати фізичне навантаження, дотримуватися дієти з поступовим її розширенням. Після антибактеріальної терапії призначається прийом пробіотиків, а при деструктивних формах захворюваннях проводиться профілактика спайкоутворення.
Не давайте дитині знеболювальних препаратів, якщо вона скаржиться на болі у животі. Можливе застосування спазмолітика (но-шпа, ріабал тощо). Якщо спазмолітик не призвів до полегшення стану, а болі у животі не минають упродовж години, необхідно відразу ж показати дитину фахівцеві – педіатрові або дитячому хірургові.
Щоб записатися на прийом до лікаря, зв'яжіться з контакт - центром МС «Добробут»: 044 495 2 888 або 097 495 2 888.
Статтю підготував дитячий лікар - хірург вищої категорії Висоцький Ігор Анатолійович.
Ознаки відшарування нігтьової пластини. Ефективні препарати для лікування оніхолузису: системне та місцеве лікування. Тактика при захворюванні, визначення, який лікар лікує оніхолізис.
Причини хропіння уві сні. Хірургічне лікування: що таке увулопластика. Народні методи лікування хропіння.
Основні симптоми ерозивного дуоденіту в дорослих. Діагностичні заходи, терапія та профілактика захворювання. Що потрібно знати пацієнтам про дуоденіт дванадцятипалої кишки.
Що потрібно знати і на які питання отримати відповіді у процесі медичного обслуговування.
