Лікування гранульоми: клінічні рекомендації
Гранульома – невелике обмежене вузлове накопичення грануляцій в тканинах, яке розвивається у відповідь на хронічний запальний процес чи присутність стороннього тіла. Причини утворення гранульоми – різноманітні інфекційні та неінфекційні агенти. У деяких випадках етіологія захворювання невідома. Післяопераційна гранульома – це ущільнення на поверхні чи у товщі рубця. Найчастіше її утворення – це реакція на стороннє тіло (шовний матеріал, який не розсмоктується). При гнійній гранульомі виникають біль, підвищення температури тіла, гіперемія у місці ущільнення.
Еозинофільна гранульома
Цим терміном позначають патологію незрозумілої етіології, яка характеризується інтенсивною проліферацією ретикулогістіоцитарних елементів з утворенням у кістках інфільтратів.
Зазвичай уражаються кістки:
- тазу;
- черепа;
- хребта.
Захворювання розвивається повільно. Перші симптоми еозинофільної гранульоми – припухлість та болючість в осередку ураження. У подальшому можливі спонтанні переломи.
У дітей відзначаються випадки самовільної стабілізації та регресу процесу (аж до повного одужання). За необхідності лікування гранульоми призначають глюкокортикостероїди (місцево чи парентерально), здійснюють ПУВА-терапію.
Захворювання піогенна гранульома
Піогенні гранульоми – судинні вузлики червоного кольору з вологою чи покритою кірками поверхнею. Розмір утворень зазвичай не перевищує 20 мм у діаметрі. Епідерміс, який покриває судинні вузлики, доволі тонкий, тому «болячка» легко кровоточить. Під час вагітності утворення іноді розростаються (так звана пухлина ясен вагітних, чи телеангіектатичний епуліс).
Захворювання піогенна гранульома діагностується так: проводять висікання тканин з подальшим гістологічним дослідженням. Лікування полягає у видаленні (висіканні чи кюретажі) та електрокоагуляції. Можливі рецидиви захворювання. Детальніше про патологію читайте на нашому сайті https://dobrobut.com
Як вилікувати гранульому в дитини
Причини кільцеподібних гранульом у дітей невідомі. Науковці гадають, що у формуванні захворювання приймають участь клітинні імунні реакції четвертого типу та патології тканинних моноцитів. Іноді клінічні прояви хвороби спостерігаються після тривалої інсоляції, укусів комах, травм, вакцинації.
Розвиток кільцеподібної гранульоми – це доброякісний процес, який характеризується утворенням вузликів чи папул, що формують своєрідне кільце навколо ділянок незміненої шкіри. Висипання жовтувато-коричневого, тілесного чи блакитнуватого кольору розташовані у вигляді поодиноких чи множинних осередків. Характерна локалізація – тильна поверхня кистей, стоп. Осередки ураження можуть зливатись, утворюючи кільця.
У дітей часто спостерігається спонтанний регрес висипань. Якщо процес поширений чи висипання непокоять (виникають свербіж, біль) – призначають лікування. Вилікувати гранульому в дитини можна за допомогою мазей з кортикостероїдами чи внутрішньоосередкового введення гормональних препаратів. Також успішно застосовуються ПУВА-терапія, імпульсний лазер.
Гранульома на корені зуба
Періапікальні та апікальні гранульоми – ті, які розвиваються на верхівці кореня зуба чи навколо нього. Вони складаються з проліферативної маси грануляційної тканини, населеної бактеріями. Формування «зубних» гранульом – це спроба організму зупинити поширення інфекційного процесу із зубів на інші органи та тканини.
Періапікальні гранульоми ростуть повільно. Вони можуть досягати декількох сантиметрів у діаметрі. Невеликі утворення (декілька міліметрів у діаметрі) не мають чітко визначених меж, тому їх важко ідентифікувати. Зазвичай періапікальні гранульоми не видають себе якимись симптомами. Лише вторинна інфекція, яка приєдналась, може спровокувати розвиток болю.
Гранульома верхівки кореня зуба – прояв верхівкового періодонтиту з утворенням грануляційної тканини. Основний чинник формування гранульоми на корені зуба – бактеріальна інфекція. Навколо гранульоми утворюється капсула з колагенових волокон. При видаленні зуба мішкоподібний утвір зазвичай витягують разом із зубом.
Видалення гранульоми на корені зуба здійснюють шляхом апікальної резекції. На жаль, її єдиною альтернативою є видалення зуба.
