24/7 Ми працюємо цілодобово

5288

Невідкладна допомога

Симптоми аднекситу в жінок. Діагностика, наслідки, тактика лікування

Симптоми аднекситу в жінок. Діагностика, лікування

Клінічні ознаки гострого аднекситу та його хронічної форми, діагностика патології, різноманітні методи її лікування, а також профілактика – інформація, якою повинна володіти кожна жінка, котра піклується про своє здоров’я і планує вагітність.

Аднексит – що це таке. Причини та розвиток

Аднексит (інша назва – сальпінгоофорит) – це запальне враження яєчників та фаллопієвих труб. Може розвиватись як одно-, так і двосторонній процес. За частотою виникнення ця патологія стабільно займає перші місця у спискові запальних хворіб статевої сфери, що діагностуються в жінок.

Безпосередні причини виникнення аднекситу – інфекційні збудники, найчастіше стафілококи (зокрема золотистий), стрептококи, патогенні гриби (їх ще називають грибками), гонококи, а також збудники специфічної інфекції – мікобактерії туберкульозу (паличка Коха), хламідії та інші. Особливістю аднекситу (відповідно, і складністю лікування) є те, що його інфекційні провокатори проявляють стійкість до великої групи антибіотиків. Це слід враховувати, призначаючи місцеве (антибактеріальні свічки при аднекситі) чи загальне лікування.

Також виділені чинники, які безпосередньо формування аднекситу не провокують, але на їхньому тлі хвороба розвивається швидше:

  • переохолодження (особливо нижньої частини тіла – тазу та ніг);
  • ігнорування норм гігієни;
  • постійні стреси;
  • безладні статеві зв’язки і так далі.

Лівосторонній/правосторонній аднексит проходить як типове запалення. Мікроорганізми надходять з током крові, лімфи чи контактним шляхом, занурюються у стінку маткової труби. При прогресуванні патології запалення «переповзає» на покривний епітелій яєчника і обидва листки тазової очеревини. Як тільки настала овуляція, інфекційний агент заноситься у фолікул, який лопнув, і продовжує розмножуватись вже у яєчнику.

При подальшому розвиткові хвороби яєчник та труба ніби «спаюються» у суцільний запальний конгломерат.

Ознаки гострого аднекситу та його хронічної форми

Захворювання може мати гостру та хронічну форму.

Симптоми аднекситу в жінок:

  • різкі болі внизу живота;
  • гіпертермія (підвищена температура тіла) до 37,5-38,5 градусів за Цельсієм;
  • слизові і гнійні виділення з піхви;
  • порушення сечовипускання;
  • через інтоксикацію – остуда, слабкість, розбитість.

Якщо не розпочати лікування, процес може далі розвиватись як гнійний – у вигляді абсцесу. Якщо абсцес пориває – розвивається пельвіоперитоніт (запалення очеревини, яка вистилає стінку таза зсередини і покриває тазові органи).

Такі симптоми спостерігаються від 7 до 10 днів, далі настає або одужання, або перехід аднекситу в хронічну форму. Форми хвороби слід враховувати, вибираючи схему прийому антибіотиків при аднекситі.

Хронізація найчастіше спостерігається через те, що гострий аднексит просто не долікували. Хронічний процес спостерігається у вигляді почергових загострень та ремісій (періодів відсутності клініки). Загострення провокують переохолодження, стреси, неврози, незадоволення статевим життям і так далі. Під час загострення з’являються болі в животі (але не такі гострі, як під час гострого аднекситу), гіпертермія (теж не така виражена – до 37,4-37,8 градусів за Цельсієм), у ряді випадків – виділення з піхви. Болі при аднекситі та інші симптоми традиційно зберігаються від 4 до 7 днів.

Близько половини пацієнток з аднекситом страждають від порушень менструального циклу – найчастіше це:

  • менорагії – виділення більшої кількості крові, ніж у нормі;
  • альгоменорея – болі при менструаціях.

У третини жінок можуть спостерігатись болі під час статевого акту, а також зниження лібідо (статевого потягу). Тому від лікування загострення хронічного аднекситу чи його гострої форми залежить сексуальне благополуччя жінки.

При часто рецидивуючому аднекситі розвиваються неврози, погіршується продуктивність праці, виникають конфлікти у сім’ї, на роботі.

Можливі наслідки

Окрім гнійних ускладнень, аднексит загрожує такими неприємними для жінки наслідками:

  • позаматкова вагітність;
  • самовільний викидень;
  • вторинне безпліддя.

Їхнє виникнення обумовлене тим, що запалення рано чи пізно призводить до утворення стягів навколо яєчників та труб, інфільтратів (ущільнень тканини), формування склеротичних процесів у трубах, що веде до їхньої непрохідності. Тому від сучасної діагностики підгострого аднекситу чи його хронічної форми залежить можливість жінки стати мамою.

Навіть невиражений хронічний аднексит, який видається нешкідливим, може провокувати вторинне запалення сусідніх органів – кишківника, жовчного та сечового міхура.

Діагностика захворювання

Діагноз аднекситу ставлять на основі типових скарг пацієнтки і даних додаткового обстеження.

При бімануальному (дворучному) обстеженні лікар промацує одно- чи двостороннє збільшення придатків матки. Процедура є для пацієнтки болісною.

Більше інформації можна отримати в результаті проведення інструментальних та лабораторних методів діагностики, які допоможуть виявити причини виникнення аднекситу та оцінити його розвиток. Насамперед це такі методи:

  • ультразвукове дослідження яєчників та труб;
  • рентгенографія органів малого тазу;
  • гістеросальпінгографія (рентгенологічне обстеження з використанням контрастної речовини);
  • лапароскопія;
  • вимірювання ректальної температури;
  • визначення натягування цервікального слизу;
  • бактеріоскопічне дослідження мазків уретри (сечовипускального каналу), піхви і шийки матки;
  • бактеріологічне дослідження (посів вмісту піхви на поживні середовища).

Свічки при аднекситі та інші методи лікування

Гострий аднексит лікують у стаціонарі, хронічний – амбулаторно. Як лікувати двосторонній аднексит чи його хронічну «версію»? В основі лікування лежать такі призначення:

  • антибіотики з врахуванням чутливості мікроорганізмів;
  • протизапальні засоби;
  • десенсибілізуючі засоби;
  • інфузійна терапія;
  • знеболювальні засоби (за необхідності);
  • місцеве лікування (свічки і так далі).

Дуже добре себе зарекомендували методи фізіотерапії. Їх застосовують, починаючи з підгострої фази (затихання гострих процесів). Це такі методи:

  • ультразвук;
  • електрофорез з препаратами магнію, калію, цинку;
  • вібромасаж.

У хронічному періоді показано санаторно-курортне лікування, в основі якого лежать парафінолікування, лікувальні ванни, піхвове зрошування, застосування озокеритових грязей.

Якщо виникли гнійні ускладнення гострого аднекситу, показано невідкладне оперативне лікування:

  • пункція склепіння піхви з відсмоктуванням гнійного вмісту та санацією (промиванням) гнійного осередку;
  • лапароскопічна операція;
  • аднексектомія – видалення придатків у випадку їхнього гнійного розплавлення.

«Аднексит – що це таке?», «чи можливе повторне виникнення цієї хвороби», «підкажіть оптимальний антибіотик для лікування аднекситу» – для отримання відповідей на ці та інші питання запрошуємо вас відвідати наш сайт Добробут.ком.

Пов'язані послуги:
Гінекологічний Check-up
Кольпоскопія

Iнші статті
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон