Основні симптоми перитоніту черевної порожнини
Перитоніт – запальний процес, що розвивається в черевній порожнині. Захворювання може бути асептичним або бактеріальним. Симптоми перитоніту черевної порожнини поділяються на загальні і місцеві. До перших належать напруга м'язів живота, біль і симптоми подразнення брюшини. Про місцеві мова піде далі.
Основні види перитоніту:
- по локалізації: місцевий, загальний і дифузний;
- за типом збудника: стрептококовий, стафілококовий, змішаної форми і викликаний кишковою паличкою;
- за причиною виникнення: післяопераційний, травматичний, перфоративний, гематогенний і запальний;
- за походженням: інфекційний та асептичний;
- за клінічним перебігом: гострий, підгострий і блискавичний.
Перитоніт після апендициту належить до черевної форми.
Розвиток захворювання і причини
Швидкість розвитку та важкість захворювання залежать від наявності факторів, що можуть його спровокувати, загального стану організму, патогенної флори. Основними моментами розвитку перитоніту є: зниження тиску, задишка, тахікардія. Порушення перистальтики кишківника призводить до зневоднення організму і втрати електролітів. Паралельно з інтоксикацією починає розвиватися аутоінтоксикація. При ослабленому імунітеті і високій патогенності мікроорганізму перитоніт набуває дифузного або поширеного характеру.
До причин первинного перитоніту належать захворювання печінки, цироз і ниркова недостатність.
Фактори, що провокують вторинний перитоніт:
- перфорація шлунка, кишечника, жовчного міхура (жовчний перитоніт);
- запалення тазових органів і панкреатит;
- розрив апендикса;
- гінекологічні запалення верхніх статевих шляхів;
- гостра кишкова непрохідність;
- хірургічні операції та процедури в черевній порожнині;
- запальні захворювання травного тракту, в тому числі дивертикул і хвороба Крона.
Причини інфекційного перитоніту – бактеріальна інфекція. Неінфекційна форма захворювання викликається подразниками, такими як жовч, кров.
Про ознаки гострого перитоніту в дітей йтиметься у відповідному розділі.
Стадії перитоніту
Симптоматика захворювання багато в чому залежить від основної причини. Виходячи з цього, клінічні прояви дуже різноманітні. В залежності від часу появи симптомів виділяють кілька стадій перитоніту.
Реактивна стадія розвивається в першу добу. Характеризується сильним болем, який спочатку можна чітко локалізувати. З часом біль трохи вщухає, поширюючись по всьому животу. При перфорації органів і апендициті біль надзвичайно гострий. Крім больового синдрому хворого турбують нудота, блювання (спочатку водою, потім жовчю) і відчуття спраги. Сірий колір обличчя, холодний піт і дископодібний живіт – симптоми розлитого перитоніту в дорослих.
Токсична стадія розвивається на третю добу. Клініка наростає. Порушується мікроциркуляція, що виявляється ціанотичністю пальців рук і ніг. Проявляються симптоми зневоднення. Свідомість сплутана.
У класифікації перитоніту за стадіями останнє місце займає термальна або незворотна. Стан хворого надзвичайно важкий: сильне зневоднення, порушення дихання, загострені риси (обличчя Гіппократа), немає пульсу на периферичний судинах. Як правило, такий хворий перебуває у відділенні реанімації.
Симптоми та діагностика
Перитоніт починається різко: відзначаються гострий біль, озноб, лихоманка, відчуття розпирання в животі, здуття, напруження м'язів черевної порожнини, тахікардія і задишка. Характерна блювота, що не приносить полегшення, порушення випорожнення і симптом Щоткіна-Блюмберга (в момент різкого зняття руки з черевної порожнини біль в животі посилюється).
Діагностика починається зі збору анамнезу і ретельного огляду. Особливу увагу при цьому приділяють стану живота. Для хворого на перитоніт характерна поза – лежати, згорнувшись калачиком, не дозволяючи нікому доторкнутися до живота. Додаткові методи дослідження – загальний аналіз крові і сечі, ультразвукове обстеження черевної порожнини (УЗД), комп'ютерна діагностика (КТ), рентгенографія і пункція черевної порожнини.
Післяопераційний місцевий перитоніт, як правило, труднощів в діагностиці не викликає.
Ознаки гострого перитоніту в дітей
Перитоніт у дитини має ряд особливостей. Причина – не до кінця сформовані системи і органи. У дітей в першу чергу погіршується загальний стан. Місцеві симптоми розмиті. До клінічних проявів відносять високу температуру понад 38 градусів, занепокоєння (загальмованість), порушення випорожнення, багаторазову блювоту, синюшний відтінок шкіри і приєднання місцевих симптомів.
На нашому сайті https://dobrobut.com/ ви знайдете детальнішу інформацію. Наші консультанти допоможуть записатися на прийом до фахівця і нададуть відповіді на всі запитання. Про наслідки ускладнень перитоніту в дітей мова піде далі.
Лікування перитоніту
Лікування гострого перитоніту проводиться в стаціонарі і залежить від причин, що його викликали. Як правило, це оперативне втручання, головною метою якого є усунення інфікованих тканин (ексудату), ізолювання джерела інфекції і санація черевної порожнини. Хірургічна операція при гнійному перитоніті проводиться в екстреному порядку.
У післяопераційному періоді хворий перебуває під постійним спостереженням фахівця. Причина цього – масштабність втручання, загальний наркоз під час операції і стан пацієнта. Основними напрямками післяопераційної терапії є детоксикація організму, відновлення функції кишечника та корекція метаболічних порушень.
Прогноз захворювання залежить від причини, інтенсивності і тривалості клінічних проявів, масштабності оперативного втручання і стану організму. Результат – від повного одужання до летального результату.
Звернувшись в консультаційний центр клініки «Добробут», ви отримаєте професійну допомогу в потрібному напрямку. Етапи відновлення після лікування вірусного перитоніту, профілактика захворювання, неспецифічні симптоми в дітей і перша допомога – на всі ці запитання дадуть відповідь лікарі вищої категорії.
Пов'язані послуги:
Виклик швидкої допомоги 5288
Хірургічні операції
