Рак сечового міхура (РСМ) — це порівняно рідкісна злоякісна пухлина, що розвивається з уротеліальних клітин перехідно-клітинного епітелію і рідко виходить за межі слизової.
Серед усіх злоякісних пухлин органів сечовивідних шляхів превалює рак сечового міхура, на частку якого припадає близько 70%. Питома вага інших утворень сечовивідних шляхів (уретри, сечоводу) значно нижче. Рівень смертності від РСМ в країнах СНД дуже невеликий.
Рак сечового міхура в чоловіків діагностують в 5,2 рази частіше, ніж у жінок. Це зумовлено:
Пік захворюваності чоловіків припадає на вікову групу від 55 до 80 років. Незважаючи на досягнення медицини, тенденція до постійного збільшення чисельності хворих зберігається.
РСМ відноситься до захворювання поліетіологічного характеру. Достовірно визначено негативний вплив на уротелій (багатошаровий епітелій сечостатевих шляхів) речовин з канцерогенною дією, що потрапляють в організм і виділяються з сечею. Передовсім це клас амінів (аміакових похідних), присутніх у циклі потенційно небезпечних виробничих процесів.
До факторів з високим ризиком, від яких також може виникнути рак сечового міхура у жінок, відносять:
Простежується взаємозв’язок з явищами уростаза (застою сечі).
Клінічна симптоматика визначається стадією розвитку новоутворення. На початкових стадіях будь-які симптоми відсутні або їх прояв носить неспецифічний характер, властивий і іншим захворюванням системи сечовиділення:
Може з’являтися біль в області лонного зчленування, що поширюється в промежину, крижі. Основний симптом РСМ — поява гематурії, мікрогематурії (присутність в сечі крові). При цьому даний прояв може бути одноразовим або повторюваним.
У процесі поширення онкопроцесу може з’являтися біль у ділянці нирок, що обумовлено розвитком гідронефрозу та пієлонефриту через блокування пухлиною прохідності сечоводу, внаслідок чого відбувається порушення відтоку сечі і крові. Болі в кістках з’являються лише при наявності метастазів у них. Мірою генералізації процесу з’являється анорексія, підвищена стомлюваність, слабкість, виражене зниження маси тіла. Метастази РСМ поширюються в прилеглі лімфовузли, прилеглі й віддалені органи і тканини через лімфатичні та кровоносні шляхи.
Класифікація за поширеністю процесу і клінічними проявами виділяє 1-4 стадії процесу.
Поверхневий рак:
- Папілярна карцинома неінвазивна.
- Карцинома (рак в собі).
1 стадія — процес протікає на рівні субепітеліальних сполучних тканин.
М'язово-інвазивний рак:
- 2 стадія — процес переходить в м'язовий шар.
- 3 стадія — новоутворення проростає на прилеглу жирову клітковину.
- 4 стадія — до процесу залучені й інші тканини і органи (матка, заліза передміхурова, черевна і тазові стінки)
Саме наявність або відсутність інвазії (поширення клітин) пухлини і поразки м’язового шару СМ ділить хворих на 2 групи, визначаючи тактику їхнього лікування. За статистикою у 75% пацієнтів з первинно виявленими раковим процесом в СМ діагностується поверхнева пухлина, і всього у 25% хворих трапляється багатошарове влучання в нього оболонки.
Встановлення точного діагнозу з визначенням стадії онкологічного процесу здійснюється шляхом комплексного обстеження пацієнта. Проводять огляд, пальпацію, лікар призначає загальний і бактеріологічний аналіз сечі, крові, дослідження на онкомаркери. З інструментальних методів використовують УЗД, КТ, МРТ органів таза, цистоскопія, біопсія з проведення цитологічного дослідження біоптату. Для встановлення діагнозу, рівня поширення процесу і метастазів, проводять рентгенографію грудної клітки.
Тактика ведення та адекватний підбір способів лікування залежать від того, наскільки поширеним є злоякісний процес. Найчастіше це комплексна терапія, що включає трансуретральні і оперативні хірургічні втручання, хіміопроменеву терапію.
Стандартом терапії м'язово-неінвазивних пухлин вважається проведення трансуретральної резекції малоінвазивними методами з подальшим призначенням сеансів хіміотерапії та імунотерапії. Якщо своєчасно проведено хіміотерапію раку сечового міхура, ймовірність рецидивів знижується — і подальші прогнози для пацієнта цілком оптимістичні. Якщо процес поширився в м’язовий шар, проводять повне видалення СМ з прилеглими до нього органами і тканинами — простатою, уретрою, маткою — і формується штучний орган.
У разі більш пізніх стадій пухлини сечового міхура з метастазами хірургічне лікування буде доповнене променевою терапією і хіміотерапією. Також за наявності віддалених метастазів при раку сечового міхура позитивного ефекту допомагає досягти включення в комплексну програму лікування радіохірургії на системі КіберНіж.
Медіана виживання безпосередньо залежить від ранньої діагностики. У ситуаціях, коли пухлина сечового міхура виявлена вже не на перших стадіях, прогноз не дуже оптимістичний.
Разом із знаннями про діагностику, симптоми і причини РСМ, необхідно мати постійну онконастороженість. Надзвичайно важливо періодично проходити УЗД органів тазу і робити лабораторні дослідження сечі. При появі симптомів дисфункції сечових шляхів слід своєчасно звертатися до уролога. Якщо буде потреба, він направить вас на консультацію, яку проведе лікар онколог.
Автор статті - Вікарчук Марк Володимирович
Дата публікації: 13.08.2020
Хочете отримати онлайн роз`яснення від лікаря ММ "Добробут"?
Завантажуйте наш додаток Google Play та App Store
@2x.png)
@2x.png)
