Симптоми езофагіту стравоходу, лікування і профілактика
Езофагіт – захворювання, що характеризується деструктивними та запальними змінами слизової оболонки стравоходу. Езофагіт діагностується і як самостійне захворювання, і як прояв інших патологій шлунка чи стравоходу, інфекційних хвороб. Дізнайтесь, що таке дистальний і катаральний езофагіт, які симптоми та причини захворювання, які методи його лікування.
Причини ерозивного езофагіту
Основні причини – це подразнення стравоходу (механічне, хімічне, термічне, радіаційне), закидання в стравохід шлункового вмісту, інфекційні процеси, травми. Збудниками інфекційного езофагіту виступають бактерії, віруси, гриби або паразити. Іноді збудників декілька.
Виділяють променевий, корозійний, еозинофільний, ерозивний езофагіт. Причина першого – радіаційний опік, який може виникнути після променевої терапії раку. Корозійний езофагіт – наслідок хімічного опіку стравоходу (зазвичай кислотою або лугом). Еозинофільний езофагіт – результат алергії.
Причини ерозивного езофагіту:
- ГЕРХ (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба);
- часта блювота;
- лікарські препарати (аспірин та інші НПЗЗ, деякі антибіотики, залізовмісні засоби, глюкокортикостероїди);
- прийом таблеток з невеликою кількістю води чи в положенні лежачи;
- занадто гаряча і гостра їжа.
За характером запального процесу розрізняють катаральний, геморагічний, флегмонозний (зазвичай виникає при пошкодженні стінки стравоходу стороннім тілом), некротичний езофагіт. За перебігом виділяють гострий і хронічний. Останній часто розвивається при палінні, зловживанні алкоголем і гострою їжею. За локалізацією запального процесу розрізняють проксимальний (уражає верхні відділи стравоходу), дистальний (нижні відділи), тотальний езофагіт (весь стравохід).
Симптоми езофагіту стравоходу – дисфагія (утруднене і хворобливе ковтання), печія, відчуття клубка в горлі, нудота. Також відзначається зригування, блювота, рясне слиновиділення. Схожі симптоми спостерігаються і при недостатності кардії шлунка у дітей.
Як лікувати ГЕРХ з езофагітом
Лікування езофагіту залежить від причини, що викликала хворобу. Ліки при поверхневому езофагіті – це препарати, які призначаються при гастроезофагеальній рефлексній хворобі –інгібітори протонної помпи, блокатори Н2-гістамінових рецепторів, прокінетики, антациди.
Антибіотики, протигрибкові засоби, противірусні препарати призначають для лікування інфекційного езофагіту. Препарати від кандидозного езофагіту – клотримазол, міконазол, кетоконазол, флуконазол, ітраконазол, флуцитозін, каспофунгін. При терапії кандидозного езофагіту в пацієнтів з імунодефіцитом препаратами вибору виступають кетоконазол і флуконазол. Через кращу засвоюваність найчастіше призначають флуконазол. Якщо у пацієнта порушене ковтання, рекомендовані парентеральні форми препарату.
Засоби лікування рефлекс-езофагіту різного ступеня кардинально відрізняються. Якщо при поверхневому езофагіті терапію починають із трав'яних зборів (ромашка, звіробій, деревій), дієти, антисекреторних засобів, антацидів, то при захворюванні 2-4 ступеня для зменшення запалення призначають кортикостероїдні препарати. При значному ураженні стравоходу може бути показане внутрішньовенне харчування, яке допоможе уникнути подразнення слизової і прискорить загоєння. У важких випадках і при ускладненнях езофагіту може знадобитися хірургічне лікування. Докладніше про те, як лікувати ГЕРХ з езофагітом, читайте на нашому сайті Добробут.ком.
Профілактика езофагіту
Езофагіт уражає від двох до п'яти відсотків людей віком 55 років і старше. Надмірна вага збільшує ризик розвитку езофагіту, тому профілактика захворювання включає контроль ваги, здоровий спосіб життя, дієту, своєчасну терапію захворювань органів ШКТ.
Меню дієти при хронічному рефлекс-езофагіті:
- протерті супи, супи-пюре;
- каші на воді (крім тих, що викликають печію);
- протертий сир, сирники, запіканки;
- варені й протерті овочі (кабачок, морква, картопля, цвітна капуста);
- нежирне м'ясо і риба;
- яйця на круто.
Харчуватися потрібно невеликими порціями, але часто. Продукти, що викликають печію, слід виключити з раціону.
Також важливо знати фактори ризику розвитку езофагіту:
- ожиріння;
- вагітність;
- грижа стравохідного отвору діафрагми;
- куріння;
- алергія;
- регулярне вживання у великих кількостях деяких продуктів і напоїв (цитрусові, шоколад, часник, цибуля, спеції, алкоголь, напої з кофеїном);
- звичка лягати відразу після прийому їжі.
Ослаблення імунітету на фоні інфекційних захворювань також підвищує ризик розвитку інфекційного езофагіту.
Пов'язані послуги:
Консультація гастроентеролога
Відеогастродуоденоскопія
