5288

Невідкладна допомога

Гострий риніт (нежить) у дітей

Гострий риніт

- це катаральне запалення слизової оболонки, що проявляється набряком тканин (найбільш вираженим в області носових раковин) і виробленням величезної кількості слизу. Ураження поширюється на обидві половини носа.

Риніт (нежить) є одним з найпоширеніших захворювань у дітей і дорослих, так як це відповідна реакція організму на різноманітні подразники: вірусні або бактеріальні інфекції, несприятливі фактори навколишнього середовища, професійні шкідливості та інші зовнішні алергени (екзоалергени).

Слизова оболонка порожнини носа має власну флору, тобто певну кількість мікроорганізмів (стафілококи, стрептококи та ін.), які постійно живуть на слизовій, не завдаючи їй шкоди. Але у випадку зниження загальної опірності організму, потрапляння вірусів і бактерій, впливу інших подразливих факторів перш «мирні мікроорганізми» починають активно розмножуватися і, тим самим, викликати запалення слизової оболонки порожнини носа.

Причини гострого риніту це вірусні або бактеріальні інфекції (грип, ГРВІ, кір, скарлатина, дифтерія, гонорея), що впливають на слизову оболонку порожнини носа.

Симптоми гострого риніту залежать від стадії захворювання:

  • перша стадія триває від декількох годин до 1-2 діб і проявляється відчуттям свербежу та сухості в порожнині носа, чханням, нерідко сльозотечею, головним болем, загальним нездужанням, підвищенням температури, зниженням нюху. Слизова оболонка порожнини носа суха, гіперемована;
  • в другій стадії з'являються водянисті виділення з носа, відзначаються ускладнення носового дихання, гугнявість, слизова оболонка волога, набрякла, в носових ходах - серозно-слизові виділення;
  • в третій стадії носове дихання поліпшується, виділення з носа набувають слизисто-гнійний характер, поступово зменшується їх кількість, слизова оболонка стає менш набряклою, блідне, в носових ходах визначається слизисто-гнійне виділення. Одужання настає в середньому через 7-10 днів.

Риніт розпізнається на підставі перерахованих симптомів, проте в кожному випадку необхідно диференціювати їх від специфічних ринітів, які є симптомами інфекційного захворювання - грипу, дифтерії, кору, коклюшу, скарлатини, а також гонореї, сифілісу та ін. Кожне з інфекційних захворювань має свою клінічну картину . Об'єктивне дослідження ЛОР-органів (риноскопія - огляд порожнини носа), уточнює форму риніту. При підозрі на розвиток ускладнень риніту призначається рентгенологічне дослідження придаткових пазух.

Катаральний риніт - захворювання, що характеризується постійним катаральним (НЕ гнійним) запаленням слизової оболонки порожнини носа. До факторів розвитку даного захворювання відносять високу кількість бактерій слизової оболонки, часті респіраторні вірусні інфекції, зниження імунної системи, високу забрудненість вдихуваного повітря різними видами пилу і продуктами горіння.

Алергічний риніт - захворювання, пов'язане з потраплянням алергену (речовини, яка викликає алергічну реакцію) на слизову оболонку порожнини носа. Алергічний риніт може проявлятися сезонно (що пов'язано з цвітінням певних видів рослин) або цілорічно. Алергічний риніт часто поєднується з бронхіальною астмою, алергічним кон'юнктивітом, кропив'янкою та іншими алергічними захворюваннями. Нерідко наслідком алергічного риніту стає розвиток поліпів і гіпертрофії нижніх носових раковин.

Вазомоторний риніт - це функціональний стан, пов'язаний з порушенням регуляції тонусу судин, що знаходяться під слизовою оболонкою порожнини носа. Вазомоторний риніт часто розвивається у людей з нейроциркуляторною дистонією, у гіпотоніків, у хворих з астено-вегетативним синдромом, при деяких ендокринних захворюваннях, частіше в молодому або передклімактеричному віці.

Медикаментозний риніт, як випливає з назви, розвивається на тлі прийому лікарських препаратів. Це препарати, що знижують артеріальний тиск, транквілізатори, нейролептики, алкоголь. Особливе місце займають судинозвужувальні краплі в ніс, так як саме вони найчастіше викликають медикаментозний риніт. Не рекомендується довго використовувати судинозвужувальні краплі в ніс літнім людям і страждаючим захворюваннями серцево-судинної системи, тому що ці препарати можуть викликати підвищення тиску і збільшення частоти серцевих скорочень (тахікардія).

Причинами виникнення атрофічного риніту часто буває нестача вітамінів, залізодефіцитні стани, професійні шкідливості (робота в жарких, сухих приміщеннях, різні види пилу), генетичні фактори (в таких випадках атрофічний риніт поєднується з атрофічним фарингітом і атрофічним гастритом, що частіше буває у жінок), а також після надмірно радикальних хірургічних втручань на структурах носа.

Особливо гостро стоїть питання з появою ринітів у дітей у віці від 1 року до 10 років, оскільки в цьому віці йде активне формування імунної системи і опірність вірусам і бактеріям дуже низька.

Переважно гострий риніт у дітей супроводжує ГРЗ і ГРВІ, тобто є інфекційним або вірусним. Його, як і кашель або підвищення температури, також слід лікувати.

Особливої уваги вимагає нежить у немовлят, оскільки слизова оболонка у них набрякає швидше, ніж у старших дітей і дорослих, порожнина носа значно вужча (тому швидше і легше перекривається доступ повітря), та й імунітет ще дуже слабкий. Крім того, маленькі діти не вміють сякатися, що ускладнює відходження слизу і не вміють дихати ротом. Тому у грудних дітей риніт протікає важче в порівнянні з дорослими. Він заважає їм дихати, спати, їсти. Безневинний нежить дуже швидко може перерости в серйозні захворювання, наприклад, отит, бронхіти та інші.

Якщо дитина ще мала і їй ще немає 2.5 місяців, то хрюкання носом зовсім не обов'язково говорить про хворобу дитини. Це може бути проявом фізіологічної нежиті, пов'язаної з формуванням слизової носа.

Статтю підготувала лікар отоларинголог Калита Ірина Миколаївна. Для отримання інформації про лікування і запису на прийом, телефонуйте за телефонами контакт-центру ММ «Добробут»: 044 495 2 888 або 097 495 2 888.


Пов'язані послуги:
Консультація отоларинголога
ЛОР-комбайн

Iнші статті
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон