5288

Невідкладна допомога

Гострий і хронічний синусит – причини, симптоми, діагностика та лікування

Що таке гострий синусит, як його розпізнати і вилікувати

Синусит – запальний процес, що вражає слизову оболонку навколоносових пазух. Уражатися може тільки одна така порожнина, може і кілька або навіть всі. Симптоми синуситу можуть бути дуже яскравими або стертими, тому діагностика може бути ускладнена.

Класифікація синуситу

Крім поділу самого процесу на гострий і хронічний, використовується класифікація, заснована на принципі локалізації – береться до уваги те, яка пазуха уражена. Розділяють гострий синусит на:
  • верхньощелепний(гайморит, або Антрім);
  • фронтальний;
  • етмоідальний;
  • сфеноідальний;
  • пансинусит (ураження всіх пазух одночасно);
  • комбіновані форми, коли запалюється більше однієї пазухи, але не всі, як при пансинуситі.

Причини синуситу

Причини розвитку цієї патології можна розділити на дві категорії – загальні і місцеві. До перших відносяться:
  • фактори навколишнього середовища;
  • індивідуальні особливості імунної системи;
Місцеві провокуючі фактори:
  • запальний процес в порожнині носа (риніт);
  • алергія, що виявляється нежиттю;
  • нарости на носовій перегородці;
  • гіпертрофія носових раковин;
  • гіперплазія слизової оболонки носової порожнини;
  • поліпи;
  • пухлини.
Будь–яке порушення будови порожнини носа може порушити вентиляційну і дренажну функцію пазух і привести до застою рідини в них і погіршення аерації (насичення киснем) цих порожнин. Результатом буде інфікування слизової оболонки стафілококами, стрептококами, пневмококами, анаеробними бактеріями, вірусами і грибками.

Симптоми синуситу у дорослих і дітей

У переважній більшості випадків симптоми синуситу з'являються на тлі попереднього риніту (нежиті). При проникненні інфекції в пазухи з'являються місцеві і загальні прояви хвороби. До місцевих відносять закладеність носа з однієї або обох сторін, зниження або зникнення нюху, виділення з носа (слизові, серозні, гнійні або змішаного характеру), головний біль. Одностороннє ускладнення носового дихання зазвичай вказує на сторону ураженої пазухи. Головні болі часто високоінтенсивні, погано піддаються знеболюванню доступними анальгетиками. Виділення можуть витікати постійно або з перервами, нерідко вони затікають в носоглотку. Загальні симптоми гострого синуситу полягають у розвитку інтоксикаційного синдрому, який проявляється слабкістю, стомлюваністю, лихоманкою, головним болем. При наявності загальних симптомів у аналізах також з'являються зміни. При хронічному синуситі симптоматика майже відсутня. Лише іноді пацієнти можуть відзначати періодичне або постійне витікання мізерних виділень з носа і почуття невеликого розпирання в області «хворої» пазухи. Загострення процесу проявляється так само, як і гострий синусит.

Лабораторна та інструментальна діагностика

Після вивчення даних анамнезу, при зборі яких лікар з'ясовує як почалася хвороба, що передувало їй, як вона розвивалася і чим її лікували до звернення за допомогою, призначається ряд додаткових досліджень. Частина з них служить для уточнення діагнозу, інші використовуються для визначення інтенсивності запального процесу. Спочатку ЛОР–лікар проводить риноскопію, тобто оглядає носову порожнину через ніздрі і через носоглотку (застосовується спеціальне дзеркало). Після цього проводиться: загальний аналіз крові; пункція додаткової пазухи із взяттям її вмісту на мікробіологічний аналіз (виявлення збудника, визначення антибіотика, який може його знищити; рентгенографія пазух в одній або кількох проекціях.

Лікування синуситу

У лікуванні ЛОР-лікар переслідує кілька цілей одночасно:
  1. забезпечити видалення з ураженої пазухи її зараженого вмісту;
  2. придушити запальний процес і ліквідувати його збудник;
  3. відновити природній процес евакуації вмісту пазухи.
У стаціонар потрапляють люди з важким перебігом хвороби, при наявності синуситу на тлі важких супутніх патологій або імунодефіциту. Госпіталізують також пацієнтів, не здатних самостійно відвідувати лікаря (неходячих) для проведення необхідних маніпуляцій. Основний метод видалення гнійного вмісту з пазух носа – пункція. З її допомогою можна знизити тиск в порожнині пазухи, вимити гній і промити її розчином антисептика. При негнійних формах хвороби і самостійному витіканні вмісту пункційне лікування не показано. В останні роки порівняно широко використовується ЯМИК–катетеризація. Ця процедура в багатьох ситуаціях може замінити звичайну пункцію. При цьому вона безболісна і не завдає ні фізичної, ні моральної травми хворому. До сих пір її ще не застосовують широко тільки через те, що не у всіх лікарнях є специфічні катетери і не всі фахівці володіють методикою їх використання. Лікарська терапія синуситу має таку ж мету. Обов'язково застосовуються судинозвужувальні краплі та спреї, так як вони зменшують набряк слизової оболонки і покращують відтік. При високій в'язкості слизу можливо також застосування препаратів типу Амброксола і Синупрету, які розріджують секрет пазух. Антибіотики бажано застосовувати в вигляді внутрішньом'язових, внутрішньовенних ін'єкцій або всередину. Саме вони і знищують бактерії. Ідеальним вважається прийом саме того препарату, який за результатами аналізів визнаний найбільш ефективним. На жаль, антибіотикограма проводиться протягом 3–4 днів, а це знижує можливість призначення потрібного препарату вчасно. Паралельно з антибіотиками застосовують протизапальні засоби, антигістамінні, при важкому синуситі можуть використовуватися і кортикостероїдні гормони. На сайті Добробут.ком можна записатися на прийом до ЛОР-лікаря для проходження обстеження. Лише при правильно призначеному лікуванні можливе одужання протягом 7–10 днів. Самолікування ж часто веде до розвитку ускладнень, включаючи і смертельно небезпечні сепсис і менінгіт.
Iнші статті
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон