5288

Невідкладна допомога

Мікросклеротерапія судинних «зірочок, сіточок, павучків»

Причини появи судинних "зірочок"

Одиничні або множинні телеангіектазії (судинні «зірочки»), а також ретикулярный варикоз (розширення підшкірних вен до 2 мм в діаметрі) зустрічаються у кожної четвертої жінки у віці 25-30 років. Причини розвитку такої патології до кінця не вивчені. Відзначають спадкову схильність, прямий зв'язок з гормональною контрацепцією, вагітністю і пологами. До чинників відносять гінекологічні захворювання, несприятливий вплив ультрафіолетових променів, тривале перебування в положенні сидячи або стоячи, використання невідповідного взуття (тісне, на високому каблуці). Описані численні спостереження швидкого розвитку «судинних зірочок» в результаті хірургічної травми або як наслідок забоїв м'яких тканин.

Телеангіектазії на нижніх кінцівках можна зустріти у більшої частини дорослого населення. Частота пов'язана з віком. Патологія вражає прекрасну половину людства значно частіше, ніж чоловіків. 80 % жінок (особливо, ті, яким при пологах була надана родопоміч) проти 20 % чоловіків. Так, у жінок у віці до 30 років телеангіектазії виявлено у 8%, до 50 років – у 41%, до 70 років – у 72%. У чоловіків ці показники дорівнюють 1, 24 і 43% відповідно. Судинні зірочки або плями можуть мати різний відтінок: від фіолетово-синього до пурпурного. При цьому помічено, що з часом колір може змінюватися. Розмір і колір телеангіектазії багато в чому визначається її походженням. Досвідчений фахівець зможе по відтінку капілярного малюнка досить точно вказати на їх етіологію. Наприклад, тоненькі червоні павутинки, що не контурують над поверхнею шкіри, прогресують з дрібних капілярів і артеріол. А опуклі сині «джгути» формуються з венул. В ряді випадків з часом дрібна червона павутинка поступово трансформується, набуваючи великих розмірів і змінюючи відтінок на фіолетовий. Це пояснюється тим, що в уражені судини парціально потрапляє кров, яка протікає по венозній ділянці капілярної петлі. Найчастіше такі зміни відзначаються на ногах.

До недавнього часу не було однозначної відповіді на питання, чи вважати телеангіектазії нижніх кінцівок судинною патологією, чи розглядати цей стан суто як косметичний дефект.

Тривалий час телеангіектазії були об'єктом уваги тільки косметологів. У 1996 році їх віднесли до I класу міжнародної класифікації хронічної патології вен нижніх кінцівок – СЕАР, тим самим визначивши їхню роль у розвитку хронічної венозної недостатності, що визначає необхідність їх корекції.

Тим не менше, ці судинні утворення не відносять до самостійного захворювання. Тому лікувати їх немає необхідності. Вони є косметичним дефектом і на здоров'я та життя в цілому ніяк не впливають. Однак, з іншого боку, якщо з ними нічого не робити, вони можуть з часом збільшуватися, і тоді «прибрати» їх буде значно складніше. Тому єдиним суто медичним показанням для їх «ліквідації» є висока ймовірність чи вже наявність факту кровотечі з цих судин, яка може бути досить масивною. Такі випадки бувають, коли ушкоджені судини дуже великі і об'ємні. Як правило, це зустрічається у пацієнтів похилого віку.

Різновиди телеангіектазій

Існує багато класифікацій телеангіектазій. Вони бувають лінійними, зірчастими (сітчастими), павукоподібними і деревоподібними. Насамперед це розширені капіляри і судини шкіри, розташовані в різних її шарах. Як правило, на ногах вони відносяться до венозного коліна капілярного русла, але іноді відзначаються і спільні, артеріо-венозні телеангіектазії.

Червоні лінійні телеангіектазії нерідко виявляються на обличчі, особливо на носі і щоках. На ногах найчастіше з'являються червоні і сині лінійні і деревоподібні телеангіектазії. Павукоподібні типи судин зазвичай червоні. Плямисті телеангіектазії нерідко трапляються при деяких шкірних і інших захворюваннях.

У жінок на ногах телеангіектазії часто розташовуються цілими родинами. Є два варіанти їх розташування. При першому, типовому для внутрішньої поверхні стегна, розширені судини мають лінійний тип і розташовуються паралельно. При другому – телеангіектазії, частіше деревовидної форми, розташовуються по колу. Такий варіант зазвичай виявляється на зовнішній поверхні стегна. Крім того, у зв'язку з певними особливостями будови гомілок у жінок, ретикулярный варикоз і телеангіектазії у них дуже часто виявляються в підколінній зоні. Облік типів і варіантів телеангіектазії дуже важливий для правильного їх лікування.

Телеангіектазії – це надзвичайно поширене ураження шкіри, особливо в жінок, багато з яких сприймають їх передусім як косметичний недолік.

Всі телеангіектазії можна розділити на вроджені і набуті. У виникненні нових і розширенні наявних судин дерми відіграють роль багато факторів. Дуже часто телеангіектазії супроводжують різні захворювання і є зовнішньою ознакою ураження деяких органів і систем організму. Наприклад, виникають після травм кінцівок, з'являються на фоні тривалого прийому певних ліків. Найбільш поширеними факторами, що призводять до розвитку телеангіектазії, є гормональні, порушення у венозній системі нижніх кінцівок, сонячна радіація. В кінцевому підсумку надбані телеангіектазії формуються в результаті виділення або активації, наприклад, гормонів, гістаміну та ін, під впливом багатьох умов, включаючи інфекції, деякі фізичні фактори. Гормональні впливи у розвитку телеангіектазії добре відомі. Особливо великий вплив естрогенів. Встановлено, що у третини жінок перші розширені судини з'являються під час вагітності. Іноді багато з цих судин зникають на 3-6 тижні після пологів. Існує також зв'язок виникнення телеангіектазії з прийомом оральних контрацептивів. На ногах телеангіектазії, як правило, бувають при варикозному розширенні вен. Дуже важливо, що телеангіектазії можуть бути першим проявом венозного захворювання.

Завданням лікаря при наявності телеангіектазій є виявлення причини та визначення необхідності лікування цих судинних утворень.

Симптоматика захворювання

Більшість пацієнтів з телеангіектазами відзначають зниження толерантності до статичних навантажень, порушення сну і підвищену дратівливість, пов'язані з початковими проявами хронічної венозної недостатності. Скарги і їх частота представлені таким чином:

  • косметичний дефект 100%
  • відчуття печіння 74%
  • парестезії (відчуття жару, «бігання мурашок») 57%
  • біль 38%
  • спонтанні гематоми 27%
  • зовнішня кровотеча 11%

У більшості випадків відзначається поєднання різних скарг. У жінок спостерігається посилення скарг безпосередньо під час або перед менструацією. Однак у більшості випадків такі розширені судини не викликають скарг, а турбують тільки своєю наявністю, псуючи зовнішній вигляд.

Найчастіше телеангіектазії локалізуються на зовнішній і задній поверхнях стегон, в області гомілковостопних суглобів, на стопах, а також у підколінній зоні. Таким чином, «судинні зірочки» заподіюють крім суто естетичних ще й фізичні страждання, знижуючи якість життя пацієнта. Цей факт дозволяє розглядати ці зміни підшкірних вен як патологічний стан, який потребує спеціального лікування.

Лікування судинних патологій

Наразі використовують два способи лікування телеангіектазій і ретикулярного варикозу. Це світлолікування (лазерокоагуляція, фототерапія) і мікросклеротерапія. Низьку ефективність першого методу лікування телеангіектазій нижніх кінцівок відзначають більшість фахівців. Великий відсоток невдалих результатів і швидких рецидивів після лазеротерапії пов'язують з високим гідростатичним тиском у підшкірних венах нижніх кінцівок.

Незважаючи на невеликий розмір, у цих капілярах дуже високий тиск, такий же, як у великих судинах черевної порожнини. Тому для «припікання» судин на ногах черезшкірний лазер часто виявляється неефективним. Він «не справляється» з такою патологією судин, тому не може повністю їх «припекти». Судини не зникають, а лазер залишає після себе на шкірі сліди від опіків і пігментні плями. В будь-якому іншому місці – на обличчі, руках, грудях – лазер дивовижно допомагає позбутися цього косметичного дефекту. Флебологи використовують такий лазер у випадках, коли потрібно прибрати тільки дуже дрібні капіляри. Отже, в якості основного методу лікування телеангіектазій і ретикулярного варикозу розглядають мікросклеротерапію, а лазерну коагуляцію використовують при локалізації телеангіектазів на інших ділянках тіла.

При правильному використанні і склеротерапія, і лазерна коагуляція – ефективні методики усунення телеангіектазій, різних їх видів та при різних локалізаціях. Оптимальним при лікуванні телеангіектазій нижніх кінцівок на сьогодні слід вважати поєднанання склеротерапії і лазерної фотокоагуляції судин. Показанням для лазерної фотокоагуляції є тільки капілярні телеангіектазії і алергія на склерозанти.

Лазерна фотокоагуляція судин – це вплив лазерного випромінювання через шкіру для термічного руйнування судинної стінки. Кінцевим результатом є склеювання стінок пошкодженої судини. Лазерна фотокоагуляція при судинних ураженнях обличчя на сьогодні не має альтернативи. А її ефективність при телеангіектазії нижніх кінцівок продовжує викликати суперечки. І дійсно, багато лазерних установок слабко діють на шкірні судини ніг. Це пов'язано з тим, що, порівняно з телеангіектазіями обличчя, судини на ногах грубіші і розташовані більш глибоко. Для ефективного впливу на ці судини необхідні висока щільність енергії в імпульсі, мілісекундна його тривалість, великий діаметр світлової плями і активне охолодження епідермісу. Подібні характеристики на сьогоднішній день мають лише деякі моделі лазерних апаратів.

Обмежувальним фактором для лазерної фотокоагуляції є кількість меланіну в шкірі (простіше кажучи – колір шкіри): конституційне або набуте (засмага). Серед побічних ефектів лазерної фотокоагуляції найпоширенішим є тимчасова гіпопігментація.

За наявності розширених судин шкіри єдиним ефективним способом їх видалення є різновид склеротерапії або «лікування уколами». При такому методі в судини вводять спеціальні ліки – склерозанти, які заклеюють їх. З часом патологічні судини повністю зникають і в тому ж місці вже ніколи не з'являються. Така процедура називається мікросклеротерапія. Як правило, це курс з декількох сеансів. Кількість сеансів залежить виключно від кількості судин, які необхідно прибрати, і від кількості препарату, який для цього потрібен. Проводиться така маніпуляція амбулаторно, тобто пацієнт може вести звичний спосіб життя без обмежень в плані фізичної активності, праці і відпочинку. За часом сеанс триває від 30 до 60 хв. Виконання мікросклеротерапії майже безболісне, оскільки використовуються дуже тонкі голки, діаметром з людську волосину. Відчуття під час уколу можна охарактеризувати як укус комара. Препарати, які використовують для такого лікування, абсолютно безпечні і діють лише місцево, тобто впливають на стінку вени в місці введення і нікуди більше не всмоктуються, ні на що не впливаючи. Алергічні реакції на склерозанти зустрічаються настільки рідко, що їх можна не брати до уваги. Тим паче що завжди проводиться алергічна проба на препарат перед процедурою. Після введення склерозуючого препарату в просвіт «судинної зірочки» виникає специфічна реакція, дуже схожа на алергічну, яка виявляється почервонінням шкіри навколо судин і її припухлістю. Така реакція є природньою і свідчить про правильність виконання процедури. Це наслідок хімічного опіку внутрішньої поверхні стінки судини після склерозанта, який дуже швидко минає самостійно. Після процедури на ногу накладається пов'язка зі спеціального еластичного бинта, який носять цілодобово від 3 до 5 днів в залежності від ситуації. Після чого приблизно місяць рекомендовано носити компресійний трикотаж. Під час одного сеансу мікросклеротерапії лікар може зробити від 3 до 10 ін'єкцій. Кількість ін'єкцій залежить від особливостей локалізації та обсягу ураження вен. Може знадобитися від 1 до 5 сеансів в залежності від кожного конкретного випадку.

Мікросклеротерапія (склеротерапія мікросудин – капілярів) – це ефективний, безпечний і безболісний метод лікування судинних «зірочок». Як правило, мікросклеротерапія ефективно усуває венозні телеангіектазії. Можлива неефективність склеротерапії венозних телеангіоектазій в першу чергу пов'язана з недостатньою концентрацією розчину або з недостатнім його обсягом для товщини і площі судинної стінки, а також з неадекватним часом контакту між склерозантом і внутрішньосудинної поверхнею.

При мікросклеротерапії можливі наступні побічні ефекти та ускладнення: утворення синців, гіперпігментація, виразки шкіри, алергічні реакції.

У нашій клініці ми використовуємо препарати, які визнані кращими у світі, з доведеною ефективністю і максимальною безпекою, а також оригінальну методику з використанням спеціальних аксесуарів, які зібльшують ефективність процедури. Лікування цими препаратами зазвичай переноситься добре. При введенні препарата може відзначатися нетривале легке відчуття печіння в місці ін'єкції.

При порушенні рекомендацій лікаря та несвоєчасному знятті еластичних бинтів можливий розвиток гіперпігментації шкіри, яка проходить самостійно протягом 4-6 місяців.

Протипоказання до проведення мікросклеротерапії:

  • вагітність, лактація і період грудного вигодовування;
  • прийом гормональних препаратів;
  • менструація;
  • ожиріння;
  • місцева або загальна інфекція;
  • захворювання периферичних артерій;
  • непереносимість препарату;
  • прийом деяких медикаментів.

У будь-якому випадку оцінку протипоказань проводить спеціаліст індивідуально, оскільки ряд з них носить відносний характер.

Перед сеансом мікросклеротерапії:

  • не слід вживати алкоголь та палити протягом 2 діб до та після процедури;
  • не слід проводити епіляцію, використовувати лосьйони і креми за 3 доби до мікросклеротерапії;
  • необхідно припинити прийом протизапальних і гормональних препаратів, а також тих, які «розріджують» кров;
  • необхідно прийняти гігієнічний душ, помити ноги звичайним або антибактеріальним милом;
  • на лікування слід прийти в просторому і зручному одязі та взутті, оскільки нога після процедури буде об'ємно забинтована;
  • за 1,5 години до сеансу доцільно легко поїсти.

Після мікросклеротерапії протягом 2-3 місяців не рекомендується проводити епіляцію, засмагати, відвідувати сауну і лазню, приймати оральні контрацептиви і гормональні препарати. В перші 3 доби не слід займатися аеробікою, гімнастикою і велотренажером.

ПАМ'ЯТАЙТЕ, що телеангіектазії є проявом хронічного захворювання вен, тому дуже ймовірна їх вторинна поява на інших ділянках, а отже і необхідність повторного лікування. Не варто починати лікування тільки з косметичних причин, оскільки можлива поява шкірних реакцій (синців, гіперпігментації), які в окремих випадках можуть зберігатися до 1 року.

На завершення слід підкреслити, що для ефективнішого лікування телеангіектазій нижніх кінцівок лікар повинен володіти обширними знаннями, щоб оцінити стан судинної системи нижніх кінцівок у цілому, а також мати в своєму арсеналі і склеротерапію, і лазерну фотокоагуляцію.


Статтю підготував лікар судинний хірург вищої категорії, лікар-флеболог Герасимов Володимир Володимирович.

Для отримання інформації про лікування і запису на прийом, телефонуйте за телефонами контакт-центру ММ «Добробут»:
044 495 2 888 або 097 495 2 888.



Прийом у флеболога
Варикоз під час вагітності

Iнші статті
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон