5288

Невідкладна допомога

Що таке парафімоз, як проводиться його лікування

Парафімоз

Парафімозом називають утиск голівки пеніса кільцем крайньої плоті. Він швидко розвивається і потребує термінової медичної допомоги.

Чому виникає парафімоз?

Основний фактор, що сприяє розвитку захворювання, – природжений або придбаний фімоз.

Фімоз – це патологія, за якої не відбувається самостійного поділу листків крайньої плоті у віці 3-7 років. Виділяють 4 ступені фімозу. Защемлення частіше відбувається під час другого та/або третього ступеня, вкрай рідко – при першому, і майже ніколи – при найбільш вираженому четвертому.

Безпосередньою причиною парафімозу є спроба повної ретракції (зрушення) звуженого кільця препуціальної тканини за голівку пеніса.

Найчастіше парафімоз діагностується у дітей і підлітків, але буває і в дорослих чоловіків.

У дітей парафімоз розвивається в ході гігієнічних процедур, коли батьки активно намагаються зрушити кільце крайньої плоті. У дорослих пацієнтів він може виникнути в процесі статевого акту. Одним із чинників хвороби є занадто коротка і/або недостатньо еластична вуздечка.

У клінічній практиці існує поняття ятрогенного парафімозу. Він є наслідком спроби медичного працівника примусово відкрити голівку статевого члена пацієнта в ході проведення огляду, лікувальних або діагностичних процедур (при введенні катетера або цистоскопа).

Однією з можливих причин парафімозу є наявність виразки на препуціальній тканині при сифілісі. Патологія може також розвинутися через прояви алергії в області зовнішніх статевих органів чоловіка. Існує ймовірність защемлення від пірсингу.

Дізнатися, що таке парафімоз, де проводиться його лікування, ви можете на нашому ресурсі: Добробут.ком.

Симптоми захворювання

Якщо складки, що утворюють крайню плоть, тривалий час перебувають у зрушеному положенні, порушується місцевий кровообіг і відтік лімфи. Це сприяє розвитку набряклості, і кільце крайньої плоті утворює щільний валик, що відрізняється за кольором від здорових тканин. При наростанні набряку самостійне втягування голівки стає абсолютно неможливим. Змін в області стовбура за вінцевою борозною не спостерігається.

Основні клінічні прояви:

  • інтенсивний больовий синдром, що наростає при пальпації;
  • поява синюшного відтінку голівки пеніса;
  • швидке наростання набряку.

У дітей одним із симптомів може бути утруднене сечовипускання або гостра затримка сечі.

Для пацієнта з парафимозом характерна поза з нахиленим вперед тулубом і розставленими ногами.

Лікування парафімозу

Підставою для постановки діагнозу можуть стати дані анамнезу та результати візуального огляду. Лікуванням хвороби займаються урологи, андрологи або хірурги.

Якщо своєчасно не вжити заходів, існує ризик розвитку некротичних змін та ішемічної (пов’язаної з порушенням кровообігу) гангрени. Відмирання тканин може призвести до потреби часткової ампутації статевого органа (дистальної частини) для збереження життя пацієнта.

Допомога надається в умовах медичного закладу. Як лікувати парафімоз – у кожному конкретному випадку вирішує лікар. Тактика безпосередньо залежить від ступеня місцевих змін і загального стану хворого. Самолікування неприпустиме, бо може призвести до серйозніших наслідків. Лікування парафімозу зазвичай здійснюється консервативно, але в ряді випадків потрібне хірургічне втручання. При своєчасному зверненні в лікарню вдається обійтись без операції.

Невідкладні заходи при парафімозі:

  • місцеве прикладання холоду;
  • накладення еластичної пов’язки;
  • примочки з гіпертонічним розчином хлориду кальцію;
  • аплікаційна анестезія;
  • ін’єкція препарату гіалуронідази (місцево).

Метою цих заходів є зменшення набряклості та зниження інтенсивності больового синдрому.

Після охолодження і змащування органа антисептиком і вазеліном лікар здійснює бімануальне вправлення під місцевою анестезією (дітям дають наркоз). Після консервативних заходів пацієнту показані аплікації преднізолоном і вазеліновою маззю, а також ванночки зі слабким розчином марганцівки.

При запущеному парафімозі операція – єдиний вихід. Вона передбачає поздовжній або циркулярний розтин тканин, які защемлюють голівку. Однією з хірургічних методик є пункція набряклих тканин. В післяопераційному періоді хворому показаний профілактичний прийом антибіотиків і загальна терапія. Після того як запалення спаде, доцільно провести обрізання для попередження рецидивів.

Пов'язані послуги:
Консультація уролога
Урологічний Check-up

Iнші статті
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон