5288

Невідкладна допомога

Аутоімунний тиреоїдит – повний опис захворювання, симптоми та причини розвитку

Аутоімунний тиреоїдит – що це таке, симптоми і лікування

Аутоімунний тиреоїдит (АІТ) – запальне захворювання щитовидної залози, яке характеризується патологічним пошкодженням та/або руйнуванням фолікулів і фолікулярних клітин органу. Захворювання носить хронічний характер і становить 3% від загального числа патологій щитовидної залози. За статистикою, найчастіше діагностується в жінок.

Відповідь на запитання «аутоімунний тиреоїдит щитовидної залози – що це таке» буде такою: запалення тканин щитовидної залози, що протікає в хронічній формі і може спровокувати розвиток важких наслідків за відсутності лікування.

Що відомо про захворювання

Аутоімунний тиреоїдит має генетичну етіологію, часто проявляється в сімейній формі та комбінується з іншими аутоімунними патологіями. Симптоми і лікування тиреоїдиту Хашимото (застаріла назва патології) добре відомі лікарям, тому ніяких проблем з діагностикою і призначенням терапії немає.

Часто зустрічається післяпологовий тиреоїдит, причиною розвитку якого є надмірна активність імунної системи після періоду її інтенсивного пригнічення під час вагітності. Причини захворювання післяпологовий тиреоїдит обумовлюють стрімкий розвиток патологій щитовидної залози, тому він нерідко переходить в деструктивний аутоімунний тиреоїдит.

Крім цього, диференціюють такі типи АІТ:

  • безбольовий – проходить без больового синдрому, ідентично післяпологовому тиреоїдиту, але причини його виникнення досі невизначені;
  • індукований – розвивається на фоні прийому препаратів інтерферону, гепатиту С та захворювань крові.

Причини АІТ

Серед причин розвитку захворювання:

  • надмірний вміст йоду, хлору і фтору в навколишньому середовищі;
  • тривале перебування під прямими сонячними променями;
  • наявність в анамнезі гострих респіраторних захворювань, що проходять з ускладненнями;
  • наявність вогнищ хронічних інфекцій – наприклад, запалення пазух носа, каріозні зуби;
  • порушення психоемоційного фону.

Симптоми аутоімунного тиреоїдиту

Майже в кожному випадку дане захворювання проходить безсимптомно. Людина просто не підозрює в себе розвиток якоїсь патології і тому не звертається за медичною допомогою до лікарів. Ознаки гострого тиреоїдиту:

  • неприємні відчуття в горлі;
  • в області шиї відчувається тиск;
  • щитовидна залоза значно збільшується в розмірах;
  • стомлюваність і слабкість навіть після виконання звичної роботи;
  • больовий синдром, який локалізується в суглобах.

Як діагностують захворювання

Аутоімунний тиреоїдит виявляється на пізніх стадіях свого розвитку через довгостроковість безсимптомного періоду. Коли хворий все-таки звертається до лікаря, то він може відразу відзначити дифузні зміни щитовидної залози за типом АІТ. Вислухавши скарги пацієнта і зіставивши їх з видимими ознаками тиреоїдиту, лікар може поставити попередній діагноз. Але остаточний вердикт виноситься тільки після проведення ультразвукового дослідження або томографії щитовидної залози. УЗД і аналізи крові при АІТ – обов'язкові процедури. По-перше, вони дозволяють точно діагностувати захворювання (наприклад, навіть диференціювати вузловий тиреоїдит від інших типів патології). По-друге, гормони при гіпотиреозі відразу ж будуть виявлені в крові, що також дозволяє диференціювати різні патології щитовидної залози і призначити ефективне лікування. По-третє, діагностика підгострого тиреоїдиту, який протікає безсимптомно, можлива тільки шляхом дослідження крові пацієнта і вивчення результатів ультразвукового дослідження.

Принципи лікування

Як лікувати хронічний аутоімунний тиреоїдит, досі не можуть визначитися ні лікарі, ні вчені. Річ у тому, що препарати для корекції функції щитовидної залози досі не розроблені. Але є деякі загальні принципи призначень:

  • якщо є симптоми проблем серцево-судинної системи, то хворому будуть призначені бета-адреноблокатори;
  • у деяких випадках доречно призначати замісну терапію левотироксином;
  • глюкокортикоїди показані до застосування тільки при загострені хронічного аутоімунного тиреоїдиту.

Нерідко в рамках терапії цього захворювання лікарі роблять вибір на користь нестероїдних протизапальних препаратів, засобів для підвищення імунітету, вітамінів і адаптогенів.

Найстрашніше, що можна очікувати при діагнозі АІТ, – це прогресування гіпотиреозу. Специфічного лікування аутоімунний тиреоїдит не передбачає, достатньо «гасити» загострення і контролювати вироблення гормонів щитовидної залозою. Лікарі стверджують: якщо пацієнти з АІТ перебувають під медичним контролем і виконують всі призначення та рекомендації фахівців, то з таким захворюванням можна прожити довге і відносно здорове життя без суворих обмежень.

Більш детально про наслідки аутоімунного тиреоїдиту в дітей, принципи лікування та лікарів, які займаються подібними проблемами, можна ознайомитися на сторінках нашого сайту Добробут.ком.

Пов'язані послуги:
Діагностика
Консультація ендокринолога

Iнші статті
Замовити зворотній дзвінок
Введіть Ваш телефон