Аутоімунний тиреоїдит – що це таке, симптоми і лікування
Аутоімунний тиреоїдит (АІТ) – запальне захворювання щитовидної залози, яке характеризується патологічним пошкодженням та/або руйнуванням фолікулів і фолікулярних клітин органу. Захворювання носить хронічний характер і становить 3% від загального числа патологій щитовидної залози. За статистикою, найчастіше діагностується в жінок.
Відповідь на запитання «аутоімунний тиреоїдит щитовидної залози – що це таке» буде такою: запалення тканин щитовидної залози, що протікає в хронічній формі і може спровокувати розвиток важких наслідків за відсутності лікування.
Що відомо про захворювання
Аутоімунний тиреоїдит має генетичну етіологію, часто проявляється в сімейній формі та комбінується з іншими аутоімунними патологіями. Симптоми і лікування тиреоїдиту Хашимото (застаріла назва патології) добре відомі лікарям, тому ніяких проблем з діагностикою і призначенням терапії немає.
Часто зустрічається післяпологовий тиреоїдит, причиною розвитку якого є надмірна активність імунної системи після періоду її інтенсивного пригнічення під час вагітності. Причини захворювання післяпологовий тиреоїдит обумовлюють стрімкий розвиток патологій щитовидної залози, тому він нерідко переходить в деструктивний аутоімунний тиреоїдит.
Крім цього, диференціюють такі типи АІТ:
- безбольовий – проходить без больового синдрому, ідентично післяпологовому тиреоїдиту, але причини його виникнення досі невизначені;
- індукований – розвивається на фоні прийому препаратів інтерферону, гепатиту С та захворювань крові.
Причини АІТ
Серед причин розвитку захворювання:
- надмірний вміст йоду, хлору і фтору в навколишньому середовищі;
- тривале перебування під прямими сонячними променями;
- наявність в анамнезі гострих респіраторних захворювань, що проходять з ускладненнями;
- наявність вогнищ хронічних інфекцій – наприклад, запалення пазух носа, каріозні зуби;
- порушення психоемоційного фону.
Симптоми аутоімунного тиреоїдиту
Майже в кожному випадку дане захворювання проходить безсимптомно. Людина просто не підозрює в себе розвиток якоїсь патології і тому не звертається за медичною допомогою до лікарів. Ознаки гострого тиреоїдиту:
- неприємні відчуття в горлі;
- в області шиї відчувається тиск;
- щитовидна залоза значно збільшується в розмірах;
- стомлюваність і слабкість навіть після виконання звичної роботи;
- больовий синдром, який локалізується в суглобах.
Як діагностують захворювання
Аутоімунний тиреоїдит виявляється на пізніх стадіях свого розвитку через довгостроковість безсимптомного періоду. Коли хворий все-таки звертається до лікаря, то він може відразу відзначити дифузні зміни щитовидної залози за типом АІТ. Вислухавши скарги пацієнта і зіставивши їх з видимими ознаками тиреоїдиту, лікар може поставити попередній діагноз. Але остаточний вердикт виноситься тільки після проведення ультразвукового дослідження або томографії щитовидної залози. УЗД і аналізи крові при АІТ – обов'язкові процедури. По-перше, вони дозволяють точно діагностувати захворювання (наприклад, навіть диференціювати вузловий тиреоїдит від інших типів патології). По-друге, гормони при гіпотиреозі відразу ж будуть виявлені в крові, що також дозволяє диференціювати різні патології щитовидної залози і призначити ефективне лікування. По-третє, діагностика підгострого тиреоїдиту, який протікає безсимптомно, можлива тільки шляхом дослідження крові пацієнта і вивчення результатів ультразвукового дослідження.
Принципи лікування
Як лікувати хронічний аутоімунний тиреоїдит, досі не можуть визначитися ні лікарі, ні вчені. Річ у тому, що препарати для корекції функції щитовидної залози досі не розроблені. Але є деякі загальні принципи призначень:
- якщо є симптоми проблем серцево-судинної системи, то хворому будуть призначені бета-адреноблокатори;
- у деяких випадках доречно призначати замісну терапію левотироксином;
- глюкокортикоїди показані до застосування тільки при загострені хронічного аутоімунного тиреоїдиту.
Нерідко в рамках терапії цього захворювання лікарі роблять вибір на користь нестероїдних протизапальних препаратів, засобів для підвищення імунітету, вітамінів і адаптогенів.
Найстрашніше, що можна очікувати при діагнозі АІТ, – це прогресування гіпотиреозу. Специфічного лікування аутоімунний тиреоїдит не передбачає, достатньо «гасити» загострення і контролювати вироблення гормонів щитовидної залозою. Лікарі стверджують: якщо пацієнти з АІТ перебувають під медичним контролем і виконують всі призначення та рекомендації фахівців, то з таким захворюванням можна прожити довге і відносно здорове життя без суворих обмежень.
Більш детально про наслідки аутоімунного тиреоїдиту в дітей, принципи лікування та лікарів, які займаються подібними проблемами, можна ознайомитися на сторінках нашого сайту Добробут.ком.
Пов'язані послуги:
Діагностика
Консультація ендокринолога
