У компетенції лікарів-терапевтів – призначення і виписка лікарських препаратів, направлення пацієнтів на фізіотерапевтичні процедури, також вони беруть участь в диспансеризації та імунізації населення. До лікарів загальної практики звертаються при прояві будь-яких ознак нездужання. Хороший терапевт є експертом в діагностиці і терапії хронічних захворювань.
Лікар-терапевт лікує виключно консервативними методами патології таких систем:
- травної,
- серцево-судинної,
- дихальної,
- нервової,
- сечостатевої,
- ендокринної,
- опорно-рухової ,
- захворювання крові та кровотворних органів;
- інфекційні захворювання.
-
На прийомі лікар вислуховує скарги пацієнта, проводить фізикальне обстеження, в яке входять огляд, пальпація, аускультація, аналізує анамнез і об'єктивні ознаки захворювання. Ґрунтуючись на виявлених симптомах, терапевт приходить до висновку про передбачуваний діагноз. Для отримання більш повної діагностичної інформації лікар призначає обстеження хворого. На підставі даних інструментальних і клініко-лабораторних досліджень терапевт ставить або підтверджує діагноз. Далі лікар призначає лікування і контролює його ефективність, проводить періодичний огляд хворого аж до повного одужання. Якщо захворювання не входить в компетенцію терапевта, та потрібна консультація вузького спеціаліста, тоді пацієнта направляють до лікаря відповідного профілю.
Терапевти все частіше працюють як лікарі сімейної медицини. Зараз в Києві проходить перепідготовка та підготовка кваліфікованих фахівців з сімейної медицини. За статистикою, на частку сімейних лікарів в країнах Європи припадає близько 80 відсотків усіх звернень до лікаря.
