Волошина Ельвіра Рафаїлівна

Освіта

Луганський державний медичний університет.

Володіння іноземними мовами:

Англійська мова.

Шляхи професійного розвитку:

• Клінічна ординатура з дитячої отоларингології у 2006-2008 рр.;
• Участь у конференціях отоларингологів у Львові та Одесі;
• Є консультантом мережі «Світ Мам»;
• Автор медичних статей у журналі «Бурда» та інших періодичних виданнях;
• Виступи на телепередачах.

Галузі медицини, якими цікавиться

• імунологія;
• педіатрія;
• інфекційні захворювання.

Особливості роботи з пацієнтами

«Ми працюємо з дітьми, тому перше, що потрібно зробити, - це встановити з ними контакт. Якщо не знайдеш його, оглянути дитину не вдасться. Для цього намагаюсь ставитись до дітей як до дорослих».

Поради пацієнтам

«Потрібно звернутись до отоларинголога у випадку, якщо у дитини спостерігається затяжний нежить. Якщо більше 10 днів він не піддається лікуванню. А також з’являється головний біль незрозумілого характеру: наприклад, на фоні нежитю; болить вухо; тривалий час тримається субфебрильна температура; якщо у дитини болять серце, нирки, суглоби – причиною може бути запалення у піднебінних мигдалинах, треба це перевірити та виключити».

«Для того щоб не хворіти, треба гуляти на свіжому повітрі, правильно харчуватись і підтримувати вдома нормальний мікроклімат. Якщо раптом щось болить, треба звертатись до профільного фахівця. Можливість ранньої діагностики дає більше шансів вчасно скоригувати проблему».

Про переваги приватної клініки

«У приватній клініці пацієнтові приділяють більше часу. Тут для пацієнтів створені більш комфортні умови».

Про роботу

«Найчастіше стикаюсь з аденоїдами, отитами, гайморитами. Причиною може стати інфекція. У такому випадку слід визначити чи це патологія, чи звичайне застудне захворювання, при якому не потрібна велика кількість лікарських препаратів. Загалом, усі діти повинні пройти через захворювання, щоб отримати імунітет».

«Часто захворюванням сприяє сухе повітря будинку, перегрівання. Особливо це небезпечно для немовлят».

«Лікарю важко пояснити батькам дитини усю ситуацію. Адже часто вони або недооцінюють ризики захворювання, або, навпаки – нагнітають себе».

«Дуже приємно коли дитина довіряє тобі. Якщо спершу вона плаче і говорить, що не хоче йти до лікаря, то з часом з радістю заходить до кабінету, нічого не боячись. Спостерігати цю психологічну зміну дуже цікаво».

«Лікар повинен бути освіченим та комунікабельним – це найголовніше».

Про захоплення

«Займаюсь спортом на свіжому повітрі, люблю читати книги та дивитись фільми».