На базі ЛДЦ "Добробут" вул. Сім'ї Ідзіковських, 3 працює стаціонарне відділення оториноларингології та щелепно-лицевої хірургії. Щоденно в умовах поліклініки та стаціонару ведуть прийом отоларингологи та щелепно-лицеві хірурги.
Однією з найрозповсюдженіших проблем, з якою звертаються пацієнти, є гнійно-запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки. Невдало видавленний "прищик" досить часто закінчується візитом до щелепно-лицевого хірурга.
Фурункул - це гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула або сальної залози та очочуючої їх сполучної тканини. Карбункул - це гостре гнійно-некротичне запалення декількох поряд розташованих волосяних фолікулів або сальних залоз, та оточуючих їх тканин, що розповсюджується у підшкірну клітковину.
Основними причинами появи данних захворювань є:
- забруднення шкіри;
- мікротравми шкіри (ссадна, розчіси, тощо);
- гіперфункція потових та сальних залоз шкіри;
- гіповітаміноз;
- порушення обміну речовин, тощо.
Основним мікробним збудником є золотистий стафілокок.
Якщо фурункулів декілька, дане захворювання називать фурункульозом, який може бути місцевим (наприклад, локалізований лише на обличчі) та системним (декілька зон ураження - обличчя, шия, живіт, стегна, тощо).
У щелепно-лицевій ділянці найчастіше фурункули/карбункули локалізуються на шкірі губ, носа та підборіддя, рідше - шкіра щік, лоба та ін.
Клінічно виділяють декілька стадій формування фурункулів/карбункулів, в залежності від цих стадій пацієнти мають наступні скарги:
- почервоніння шкіри;
- біль, свербіш, відчуття розпирання шкіри в ділянці ураження;
- збільшення та болісність регіонарних лімфатичних вузлів;
- підвищення температури тіла;
- гнійні виділення в ділянці ураження;
- набряк мяких тканин;
- погіршення самопочуття, тощо.
Основним завданням щелепно-лицевого хірурга є призначення комплексного лікування данного захворювання - антибактеріальна та протизапальна терапія, хірургічне розкриття та дренування фурункула/карбункула, щоденний контроль та перев'язка вогнища ураження. В більшості випадків лікування таких пацієнтів амбулаторне, але у тяжких випадках - стаціонарне.
